Summary: | Статтю присвячено аналізу теоретико-правового аспекту взаємодії політичної влади та громадянського суспільства. З'ясовано, що взаємодія політичної влади і громадянського суспільства постійно набуває політичної гостроти та актуальності, адже влада не може ефективно функціонувати без взаєморозуміння і конструктивної взаємодії з громадянським суспільством. Визначено праворегулюючі функції у відносинах політичної влади та громадянського суспільства. З'ясовано, що наразі в Україні процеси як становлення демократичної правової держави, так і інституціона- лізації громадянського суспільства відбуваються практично одночасно, взаємодоповнюючи один одного. Взаємодія політичної влади та громадянського суспільства складається із двох взаємно відповідальних впливів - держави на громадянське суспільство та громадянського суспільства - на державу. Проаналізовано наукові погляди щодо специфіки та актуальності взаємодії політичної влади та інститутів громадянського суспільства. Констатовано, що відносини політичної влади та громадянського суспільства можуть бути збалансованими лише за умови «зрілості» громадянського суспільства. Політична ж активність громадськості - ознака розвинутого громадянського суспільства, і, відповідно, підґрунтя демократії. Теоретично обґрунтовано, що до основних принципів взаємодії політичної влади та громадянського суспільства належать соціальне партнерство, забезпечення рівних можливостей, взаємовідповідальність, відкритість та прозорість, невтручання, визнання органами державної влади різних видів діяльності громадських об'єднань, підвищення ефективності процесу взаємодії. Проаналізовано концепцію «енергійне громадянське суспільство завжди послаблює, а не підсилює демократію». Виокремлено основні причини, які перешкоджають належній взаємодії політичної влади з громадськістю. Обґрунтовано, що саме ефективність взаємодії політичної влади та громадянського суспільства визначає якість існуючої моделі державно-громадського управління, яка має безпосередній вплив на процес державотворення.
|