МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ РАННЬОГО ДОРОСЛОГО ВІКУ В КРОСКУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ

Аналізується визначення цінностей у науковій літературі, мотиваційна основа становлення цінностей особистості та співвідношення понять “цінність” і “ціннісна орієнтація”; обґрунтовується авторське визначення поняття “становлення цінностей особистості”, а також висвітлюються кроскультурні співвіднош...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: L. V. Romanyuk
Format: Article
Language:English
Published: National Academy of Educational Sciences, Institute for Social and Political Psychology 2017-11-01
Series:Наукові студії із соціальної та політичної психології
Online Access:https://sssppj.org/index.php/ssj/article/view/64
Description
Summary:Аналізується визначення цінностей у науковій літературі, мотиваційна основа становлення цінностей особистості та співвідношення понять “цінність” і “ціннісна орієнтація”; обґрунтовується авторське визначення поняття “становлення цінностей особистості”, а також висвітлюються кроскультурні співвідношення становлення цінностей в українській і румунській та українській і македонській вибірках досліджуваних. Подано результати пояснювального (EFA) та підтверджувального (CFA) факторного аналізу за результатами вимірювання становлення особистісних цінностей цих категорій досліджуваних. Здійснено кроскультурне порівняння особливостей становлення цінностей аксіофактору відкритості до змін та аналізуються його результати. Наводяться дані про взаємозв’язок між особистісними цінностями й суб’єктивним благополуччям досліджуваних у кроскультурному розрізі. Теоретичний аналіз провідних наукових підходів до обґрунтування цінностей вимагає усвідомлення того, що вони відбивають культурні й соціальні (ідеологічні і політичні) носії суспільства, соціальної групи та особистості, а емпіричне дослідження частково пітвердило гіпотезу про закономірність зв’язку між суб’єктивним благополуччям і цінностями особистості. Цінності конформності і традицій виявилися значуще пов’язаними із задоволеністю життям для македонської групи дорослих, що підтвердило очікування щодо негативного співвідношення “нездорових” цінностей із суб’єктивним благополуччям. З’ясовано, що молоді люди, цінності яких орієнтовані на володіння речами та їх накопичення на противагу духовним цінностям, виявляються зазвичай менш задоволеними власним життям; молодь із досліджених країн, яка володіє сильними і розвиненими “здоровими” цінностями, відчуває себе в житті краще, і навпаки, носії “нездорових” цінностей найчастіше не задоволені життям і відчувають через це певний неспокій.
ISSN:2309-8287
2706-9672