| Summary: | У підготовчому провадженні суд має право повернути прокурору клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру (далі – ПЗМХ) у разі його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). У статті виокремлено та розглянуто типові недоліки клопотання про застосування ПЗМХ, що стали підставою його повернення прокурору. При цьому науковий аналіз виявлених недоліків цього підсумкового документу здійснено в контексті сучасного підходу судової практики, який полягає в тому, що повернення клопотання про застосування ПЗМХ прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд. Отже, за результатами проведеного наукового аналізу зроблено висновок про відсутність таких процесуальних помилок, усунення яких можливе винятково у форматі повернення клопотання про застосування ПЗМХ прокурору. При цьому акцентовано увагу на доцільності усунення недоліків клопотання про застосування ПЗМХ у підготовчому провадженні шляхом відкладення судового засідання та надання прокурору можливості скорегувати зміст клопотання про застосування ПЗМХ та вручити його оновлену версію у наступному судовому засіданні. Певною мірою цьому сприяє і відсутність чітко визначеного строку закінчення підготовчого провадження.
Констатовано, що повернення прокурору клопотання про застосування ПЗМХ збільшує строки кримінального провадження без об’єктивної необхідності, зважаючи на відсутність у законі часових меж повернення виправленого клопотання до суду. При цьому зауважено, що в перспективі розгляду цього клопотання суд призначає ПЗМХ, тому несвоєчасне призначення особі належного лікування може обернутися настанням невідворотних наслідків щодо стану її психічного здоров’я.
|
|---|