| Summary: | У 2020 р. побачила світ моя монографія «Від басилевсів-фараонів до фараонівбасилевсів: перші 100 років птолемеївської монархії». На сторінках цієї праці, спираючись на дані Александрійського «синодального» декрету від 3 грудня 243 р. до Р. Х., я запропонував змістити датування голоду часів Птолемея ІІІ з 245/244 р. до Р. Х. на період між кін. 243 і поч. 238 рр. до Р. Х. У разі правильності зазначеного припущення виникає необхідність перегляду питання про обґрунтування прийняття Птолемеєм грецької форми сакральної епіклеси «Евергет» (Благодійник), яке я раніше пов’язував з допомогою, наданою царем населенню Єгипту під час вищезгаданого голоду. У сучасній історіографії є низка альтернативних припущень з приводу попередніх дій Птолемея ІІІ, які начебто відповідали елліністичним уявленням про евергетизм. З-поміж них: переможне завершення Азійської кампанії (246/245 р. до Р. Х.), здійсненої в межах ІІІ Сирійської війни (246–241 рр. до Р. Х); придушення внутрішніх заворушень у самому Єгипті; повернення до Єгипту статуй місцевих богів і культових предметів, свого часу вивезених персами; благодіяння, здійснені стосовно єгипетських храмів і священних тварин. При цьому вищевказані дії Птолемея ІІІ або не підпадають під поняття «благодіяння», або переважно стосуються етнічних єгиптян. Сліди грецького семантичного навантаження епіклеси «Евергет» варто шукати саме в Александрійському «синодальному» декреті, виданому єгипетським жрецтвом. У ньому названо благодіяння Птолемея ІІІ, які здійснив александрійський володар протягом перших років царювання. З-поміж них згадано послаблення фіскальної політики і проголошення масової амністії. Ці заходи потрапляли під поняття «евергетизм» як у єгипетській, так і в грецькій (а особливо елліністичній) традиції. При цьому обидва вони могли стати приводом для офіційного обожнення елліністичного володаря. Відповідь апофеозом на масштабний акт економічного евергетизму набула в елліністичному світі форми повсякденної реальності. Своєю чергою, проголошення амністії щодо в’язнів безпосередньо наближало благодійника до богів-олімпійців на чолі з самим Зевсом.
|
|---|