| Summary: | Предметом дослідження є інтерпретація християнської світоглядної парадигми в українській літературі доби незалежності. Проблему розглянуто в дихотомії консервативного християнського світобачення зі світоглядом атеїстичним і мультикультурним. Метою розвідки є дискусійне обговорення тез, наведених у статті Т. Трохименко «Сучасна українська література та християнство» 2022 року в журналі «Патріярхат. Греко-католицьке аналітичне видання». Структурні елементи витримано у тій же послідовності, що й джерела, аргументи якого спростовують. У розвідці використано методи повільного читання, компонентного аналізу, зіставний та протиставний. Новизна дослідження визначається трансформацією рецепцій релігійних мотивів в українському письменстві та зміною релігійного простору України, що спонукає до осмислення механізмів таких трансформацій в сучасному історичному зрізі.
У результаті дослідження встановлено, що світоглядна парадигма християнства зазнала значного спотворення через радянську політику та вплив інших релігій – і українських, і зарубіжних. Водночас установлено, що авторські трактування біблійних мотивів і образів сприяють популяризації християнських ідей, однак не відображають канонічних церковних текстів, через що оптика розуміння святого письма зазнає розширення, однак межа між першоджерелом і авторською інтерпретацією втрачається. На підставі аналізу сучасної української літератури простежено дві тенденції: 1) рецепція біблійних мотивів у контексті постмодерної іронічної традиції, що характеризується скептично-іронічним трактуванням релігійних мотивів і образів, епатажністю і карнавальністю (притаманними ранній творчості В. Неборака і ранній ліриці С. Жадана); 2) рецепція біблійних мотивів у контексті екзистенційно-філософської та культурологічної традиції, центральною ідею такої рецепції є ідея важливості віри, людяності в апокаліптичному світі сучасної дійсності (творчість С. Жадана, Ю. Винничука, Г. Марчук).
Перспектива дослідження вбачається у дослідженні творчості інших українських письменників (зокрема О. Забужко, Г. Пагутяк, М. Матіос, К. Калитко та ін.). Дослідження не вичерпане, а буде продовжене у межах інших публікацій, де висвітлюватимуться особливості християнської образності у творчих практиках українських письменників кінця ХХ — початку ХХІ століття.
|
|---|