ВПЛИВ ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ НА ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ
Актуальність. Вивчення довготривалого застосування різних систем основного обробітку ґрунту дозволить виявити, а отже, і передбачити можливу появу на виробництві того чи іншого ефекту від їх застосування. Мета роботи. Дослідити вплив тривалого застосування різних систем основного обробітку ґрунту...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
ДУ ІЗК НААН України
2023-06-01
|
Series: | Зернові культури |
Subjects: | |
Online Access: | https://journal-grain-crops.com/arhiv/view/64b1018a2bdda.pdf |
Summary: | Актуальність. Вивчення довготривалого застосування різних систем основного обробітку
ґрунту дозволить виявити, а отже, і передбачити можливу появу на виробництві того чи іншого
ефекту від їх застосування. Мета роботи. Дослідити вплив тривалого застосування різних систем
основного обробітку ґрунту на забур’яненість полів. Матеріали і методи. Дослідження проводили у
десятипільній сівозміні стаціонарного досліду в 1989–2000 рр., п’ятипільній – у 2001–2008 рр., чотирипільній – у 2009–2016 рр., чотирипільній – у 2017–2022 рр. на Хмельницькій державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля. У першому
(1989–2000 рр.) та другому (2001–2008 рр.) періодах вивчали сім систем основного обробітку ґрунту, які передбачали: 1) полицева – полицевий обробіток під усі культури; 2) чизельна – чизельний
обробіток під усі культури; 3) комбінована 1 – поверхневий дисковий обробіток під озимі після однорічних культур, полицевий під буряки цукрові, чизельний під усі інші культури; 4) комбінована 2 –
поверхневий дисковий обробіток під озимі після однорічних культур, чизельний під буряки цукрові,
полицевий під усі інші культури; 5) плоскорізна – плоскорізний обробіток під усі культури; 6) параплужна – параплужний обробіток під усі культури; 7) поверхнева – поверхневий дисковий під усі культури. На третьому (2009–2016 рр.) та четвертому (2017–2022 рр.) періодах вивчали п’ять систем: 1) полицева – полицевий обробіток під усі культури; 2) чизельна – чизельний обробіток під усі
культури; 3) плоскорізна – плоскорізний обробіток під усі культури; 4) дискова – дисковий обробіток
під усі культури; 5) мінімальна – мілкий дисковий обробіток під усі культури, а з 2020 року – диференційована, яка включає полицеві та безполицеві обробітки у сівозміні. Технологія вирощування культур – загальноприйнята для зони за виключенням досліджуваних варіантів систем основного обробітку ґрунту. Результати. Викладено результати досліджень впливу тривалого застосування різних
систем основного обробітку ґрунту на кількісно-видовий склад бур’янового компонента агроценозів.
Виявлено, що найсприятливіший для усіх сільськогосподарських культур фітосанітарний стан складався за полицевої системи, що мала найменшу забур’яненість, найближчою до неї була чизельна
система. За усіх безполицевих систем кількість бур’янів була вищою за полицеву на 38–110 %, їх
вегетативна повітряно-суха маса збільшувалася на 15–47 %, кількість видів зростала на 6–31 %.
Висновки. У результаті тривалого застосування різних систем основного обробітку ґрунту виявлено, що найсприятливіший для усіх агроценозів фітосанітарний стан складався за полицевої системи,
де виявлено найменшу кількість та масу бур’янів, найближчою до неї була чизельна систем. Взагалі,
за безполицевих систем кількість бур’янів була вищою за полицеву на 38–110 %, їх вегетативна повітряно-суха маса зростала на 15–47 %, кількість видів збільшувалася на 12–29 %. Впродовж 33
років відбувалося очищення агроценозу поля від бур’янів за усіх систем основного обробітку ґрунту зі
зменшенням кількості бур’янів на 53–71 %, їх вегетативної повітряно-сухої маси – на 52–70 %, кількості видів – на 33–58 % з одночасним утворенням невеликої групи стійких видів, що присутні в
агроценозах постійно за усіх систем.
|
---|---|
ISSN: | 2523-4544 2706-5871 |