Земельні комітети в Україні у 1917-1918 рр.: нове бачення (за матеріалами Подільської губернії)

Мета дослідження – проаналізувати фактори створення та організації земельних комітетів, основні напрями їх роботи, охарактеризувати комплекс заходів, здійснених земельними комітетами різних рівнів з підготовки аграрної реформи на теренах Поділля протягом березня 1917 – квітня 1918 рр., розкрити знач...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: О. О. Стадник, Н. П. Кузьмінець
Format: Article
Language:English
Published: Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy 2021-12-01
Series:Український селянин
Subjects:
Online Access:https://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/4446
Description
Summary:Мета дослідження – проаналізувати фактори створення та організації земельних комітетів, основні напрями їх роботи, охарактеризувати комплекс заходів, здійснених земельними комітетами різних рівнів з підготовки аграрної реформи на теренах Поділля протягом березня 1917 – квітня 1918 рр., розкрити значення їх діяльності для вирішення аграрного питання в Україні. Висновки. Українське селянство здавна вважало, що земля становить для нього основну цінність і основний засіб до існування, тому вирішення аграрного питання ставало наріжним у визвольних змаганнях українського народу впродовж його історії. З революції 1917 р. розпочалася нова доба у врегулюванні аграрної проблеми. Загострення аграрних відносин після повалення самодержавства призвело до прийняття Тимчасовим урядом ряду постанов, які стосувалися вирішення проблем сільського господарства та прийняття аграрного законодавства. Підготовка матеріалів для майбутніх перетворень покладалася на земельні комітети, які, крім начерку проєкту реформи, мали вирішувати злободенні проблеми сільського господарства, розглядати скарги, врегульовувати конфлікти. Внаслідок проведених місцевими комітетами переписів та опитувань можна прийти до висновку, що прагнення селян були спрямовані на знищення приватної власності на землю, запровадження зрівняльного землекористування. Земельні комітети мали право розпоряджатися землею на місцях, але в умовах постійного еволюціонування законодавства Української Центральної Ради стосовно приватної власності на землю не могли цього зробити самостійно. Запропонований врешті закон так і не зміг вирішити основну проблему й зумовив відкрите протистояння між селянством і владою.
ISSN:2413-8142
2788-5364