Фактор удавання у грі актора театру та кіно
Метою статті є з’ясування місця та значення удавання у мистецтві актора театру та кіно. Відповідно до поставленої мети та завдань використано методи аналітичного та логічного підходу до осмислення ігрової участі актора у творчому акті, застосовано порівняльний аналіз існування актора в ролі та звича...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2019-05-01
|
| Series: | Культура і мистецтво у сучасному світі |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://culture-art-knukim.pp.ua/article/view/172440 |
| _version_ | 1827768755652919296 |
|---|---|
| author | Михайло Михайлович Барнич |
| author_facet | Михайло Михайлович Барнич |
| author_sort | Михайло Михайлович Барнич |
| collection | DOAJ |
| description | Метою статті є з’ясування місця та значення удавання у мистецтві актора театру та кіно. Відповідно до поставленої мети та завдань використано методи аналітичного та логічного підходу до осмислення ігрової участі актора у творчому акті, застосовано порівняльний аналіз існування актора в ролі та звичайної людини під час жарту чи обману. Через зіставлення двобічного існування актора в ролі із аналогічним способом існування звичайного жартівника, з’ясовуються їх подібності та розбіжності. Акторське мистецтво переважно переплітається з обманом, ніж із життям, хоча й покликане відображати саме його. Тому удавання та імітація в ролі є обов’язковою і невід’ємною частиною акторської майстерності. Досліджено та спостережено, що обманщик точніше виконує завдання «бути в запропонованих обставинах», ніж звичайна людина. Прийняття способу існування одночасно і в іпостасі обманщика, і персонажа надає акторові більші можливості для спостереження та дослідження особливості власної психіки, а відтак керувати в ролі психоемоційною системою. При цьому, введення у акторську техніку закономірностей «обману» не руйнує визначений К. Станіславським принцип акторського мистецтва як мистецтва переживання, а тільки визначає інший шлях для досягнення цієї мети – шлях поєднання удавання і переживання як складових акторського, творчого, публічного процесу. Висновки. Таким чином, у досліджені доведено необхідність залучення удавання як невід’ємної складової діяльності актора до його майстерності. Аргументовано чому удавання в ролі є необхідною умовою створення мистецького акту. Вмотивовано процес викладання майстерності удавання тілесних та мімічних рухів і мовних ознак, які виникають під час дій та поведінки персонажа, і як завдяки удаванню виникає переживання. |
| first_indexed | 2024-03-11T12:16:21Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-09772b81de5649878c16c547bd9fafa5 |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2410-1915 2616-423X |
| language | English |
| last_indexed | 2024-03-11T12:16:21Z |
| publishDate | 2019-05-01 |
| publisher | Kyiv National University of Culture and Arts |
| record_format | Article |
| series | Культура і мистецтво у сучасному світі |
| spelling | doaj.art-09772b81de5649878c16c547bd9fafa52023-11-07T08:34:30ZengKyiv National University of Culture and ArtsКультура і мистецтво у сучасному світі2410-19152616-423X2019-05-012010.31866/2410-1915.20.2019.172440172440Фактор удавання у грі актора театру та кіноМихайло Михайлович Барнич0Київський національний університет культури і мистецтвМетою статті є з’ясування місця та значення удавання у мистецтві актора театру та кіно. Відповідно до поставленої мети та завдань використано методи аналітичного та логічного підходу до осмислення ігрової участі актора у творчому акті, застосовано порівняльний аналіз існування актора в ролі та звичайної людини під час жарту чи обману. Через зіставлення двобічного існування актора в ролі із аналогічним способом існування звичайного жартівника, з’ясовуються їх подібності та розбіжності. Акторське мистецтво переважно переплітається з обманом, ніж із життям, хоча й покликане відображати саме його. Тому удавання та імітація в ролі є обов’язковою і невід’ємною частиною акторської майстерності. Досліджено та спостережено, що обманщик точніше виконує завдання «бути в запропонованих обставинах», ніж звичайна людина. Прийняття способу існування одночасно і в іпостасі обманщика, і персонажа надає акторові більші можливості для спостереження та дослідження особливості власної психіки, а відтак керувати в ролі психоемоційною системою. При цьому, введення у акторську техніку закономірностей «обману» не руйнує визначений К. Станіславським принцип акторського мистецтва як мистецтва переживання, а тільки визначає інший шлях для досягнення цієї мети – шлях поєднання удавання і переживання як складових акторського, творчого, публічного процесу. Висновки. Таким чином, у досліджені доведено необхідність залучення удавання як невід’ємної складової діяльності актора до його майстерності. Аргументовано чому удавання в ролі є необхідною умовою створення мистецького акту. Вмотивовано процес викладання майстерності удавання тілесних та мімічних рухів і мовних ознак, які виникають під час дій та поведінки персонажа, і як завдяки удаванню виникає переживання.http://culture-art-knukim.pp.ua/article/view/172440удаванняакторсамообманобманпереживанняіпостась |
| spellingShingle | Михайло Михайлович Барнич Фактор удавання у грі актора театру та кіно Культура і мистецтво у сучасному світі удавання актор самообман обман переживання іпостась |
| title | Фактор удавання у грі актора театру та кіно |
| title_full | Фактор удавання у грі актора театру та кіно |
| title_fullStr | Фактор удавання у грі актора театру та кіно |
| title_full_unstemmed | Фактор удавання у грі актора театру та кіно |
| title_short | Фактор удавання у грі актора театру та кіно |
| title_sort | фактор удавання у грі актора театру та кіно |
| topic | удавання актор самообман обман переживання іпостась |
| url | http://culture-art-knukim.pp.ua/article/view/172440 |
| work_keys_str_mv | AT mihajlomihajlovičbarnič faktorudavannâugríaktorateatrutakíno |