КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПОЛІТИЧНИХ ЛІДЕРІВ, ОТРИМАНІ МЕТОДОМ РЕПЕРТУАРНИХ РЕШІТОК
У статті представлено результати дослідження критеріїв оцінки політичних лідерів виборцями, отримані завдяки застосуванню психосемантичного аналізу за допомогою методу репертуарних решіток Келлі. Цей метод дав змогу виявити рейтинг різноманітних інтерпретаційних висловлювань, за допомогою яких вибо...
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Lesya Ukrainka Volyn National University
2016-11-01
|
| Series: | Психологічні перспективи |
| Online Access: | https://psychoprospects.eenu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/40 |
| Summary: | У статті представлено результати дослідження критеріїв оцінки політичних лідерів виборцями, отримані завдяки застосуванню психосемантичного аналізу за допомогою методу репертуарних решіток Келлі. Цей метод дав змогу виявити рейтинг різноманітних інтерпретаційних висловлювань, за допомогою яких виборці описують і оцінюють політиків. Результатом узагальнення інтерпретаційних конструктів стало виявлення основних оціночних критеріїв, що їх використовують виборці щодо політиків. Установлено, що найбільш вагомими є критерії «Політичні якості» та «Моральні якості». Виявлено, що при описі політичних якостей, більшість конструктів, що їх використовують виборці, тільки констатують статус лідера, а не описують його якісних характеристик. Також установлено, що більша частина конструктів, яку застосовують виборці, описуючи моральні якості політиків, має негативне за змістом забарвлення. У результаті аналізу конструктів була встановлена висока значущість критерію часу. Завдяки статусам, що їх приписали політикам виборці, було з’ясовано чітку класифікацію політиків на «нову», «чинну» і «стару» влади. Для них характерні такі особливості: політиків «нової влади» асоціюють із майбутнім, їм приписують більш позитивні моральні якості; до політиків «чинної влади» ставлення амбівалентне; політиків «старої влади» асоціюють із минулим, їх моральні якості мають негативну оцінку. В окремий критерій оцінки згруповано конструкти, які є виразом агресії та неприйняття на адресу політичних лідерів. Визначено критерії, які мають найменшу вагу при оцінці політичного лідера: стать, матеріально-економічний і територіальний критерії. Представлені у статті результати дослідження свідчать про властиву сучасним виборцям шаблонність, примітивність уявлень про роль лідерів у політичному житті. Описи політиків мають формалізований, конвенційний характер, у них майже не включені визначення політичної орієнтації (демократична, консервативна, авторитарна тощо).
Ключові слова: оціночні критерії, політичні лідери, конструкти, психосемантичні методи, виборці. |
|---|---|
| ISSN: | 2227-1376 2308-3743 |