Головні критерії розмежування права на приватне та публічне
Стаття присвячена аналізу питань стосовно розмежування права на приватне та публічне. Установлено, що більшість науковців погоджуються з доцільністю поділу права на дві підсистеми – приватне та публічне право. З’ясовано, що як найбільш узагальнені та найсуттєвіші можна виділити такі критерії розмеж...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2022-07-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/257646 |
| _version_ | 1817999157228470272 |
|---|---|
| author | Nina Daraganova |
| author_facet | Nina Daraganova |
| author_sort | Nina Daraganova |
| collection | DOAJ |
| description |
Стаття присвячена аналізу питань стосовно розмежування права на приватне та публічне. Установлено, що більшість науковців погоджуються з доцільністю поділу права на дві підсистеми – приватне та публічне право. З’ясовано, що як найбільш узагальнені та найсуттєвіші можна виділити такі критерії розмежування права на публічне та приватне, як: 1) характер домінуючого інтересу; 2) різниця у суб’єктах правовідносин; 3) різниця у методі правового регулювання.
Так, критерій характер домінуючого інтересу, дозволяє виокремити публічне право, яке захищає загальні, державницькі, суспільні інтереси, загальносуспільні блага, важливі не для окремої людини, а для громади, суспільства, країни, у цілому. Натомість у приватному праві домінуючими є індивідуальні інтереси окремо взятої особи (осіб). Різниця у суб’єктах правовідносин виявляється у тому, що у публічному праві суб’єктом є особа, яка вступає у них для здійснення наданих їй публічно-владних повноважень, натомість у приватному праві особа може реалізувати право вступати у правовідносини на власний розсуд, а зміна чи припинення приватноправових відносин, як правило, повністю залежить від волі їх учасників. Різниця у методі правового регулювання проявляється у тому, що до зобов’язань тяжіє публічне право, як до дозволів – приватне.
Доведено, що публічне та приватне право є дві сторони однієї медалі, які існують у нерозривній єдності та взаємозалежності і яскравий приклад цьому є сфера охорони праці, де правове регулювання має як приватний, так і публічний характер.
|
| first_indexed | 2024-04-14T03:04:26Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-0d4097b1e73e4e4b95d4eaaa255fc8f4 |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2788-6018 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-04-14T03:04:26Z |
| publishDate | 2022-07-01 |
| publisher | Uzhhorod National University |
| record_format | Article |
| series | Аналітично-порівняльне правознавство |
| spelling | doaj.art-0d4097b1e73e4e4b95d4eaaa255fc8f42022-12-22T02:15:48ZengUzhhorod National UniversityАналітично-порівняльне правознавство2788-60182022-07-01110.24144/2788-6018.2022.01.1Головні критерії розмежування права на приватне та публічнеNina Daraganova0д.ю.н., професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Державний торговельно-економічний університет Стаття присвячена аналізу питань стосовно розмежування права на приватне та публічне. Установлено, що більшість науковців погоджуються з доцільністю поділу права на дві підсистеми – приватне та публічне право. З’ясовано, що як найбільш узагальнені та найсуттєвіші можна виділити такі критерії розмежування права на публічне та приватне, як: 1) характер домінуючого інтересу; 2) різниця у суб’єктах правовідносин; 3) різниця у методі правового регулювання. Так, критерій характер домінуючого інтересу, дозволяє виокремити публічне право, яке захищає загальні, державницькі, суспільні інтереси, загальносуспільні блага, важливі не для окремої людини, а для громади, суспільства, країни, у цілому. Натомість у приватному праві домінуючими є індивідуальні інтереси окремо взятої особи (осіб). Різниця у суб’єктах правовідносин виявляється у тому, що у публічному праві суб’єктом є особа, яка вступає у них для здійснення наданих їй публічно-владних повноважень, натомість у приватному праві особа може реалізувати право вступати у правовідносини на власний розсуд, а зміна чи припинення приватноправових відносин, як правило, повністю залежить від волі їх учасників. Різниця у методі правового регулювання проявляється у тому, що до зобов’язань тяжіє публічне право, як до дозволів – приватне. Доведено, що публічне та приватне право є дві сторони однієї медалі, які існують у нерозривній єдності та взаємозалежності і яскравий приклад цьому є сфера охорони праці, де правове регулювання має як приватний, так і публічний характер. http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/257646публічне правоприватне правоадміністративне правотрудове правоохорона праці |
| spellingShingle | Nina Daraganova Головні критерії розмежування права на приватне та публічне Аналітично-порівняльне правознавство публічне право приватне право адміністративне право трудове право охорона праці |
| title | Головні критерії розмежування права на приватне та публічне |
| title_full | Головні критерії розмежування права на приватне та публічне |
| title_fullStr | Головні критерії розмежування права на приватне та публічне |
| title_full_unstemmed | Головні критерії розмежування права на приватне та публічне |
| title_short | Головні критерії розмежування права на приватне та публічне |
| title_sort | головні критерії розмежування права на приватне та публічне |
| topic | публічне право приватне право адміністративне право трудове право охорона праці |
| url | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/257646 |
| work_keys_str_mv | AT ninadaraganova golovníkriteríírozmežuvannâpravanaprivatnetapublíčne |