"Битва наративів" у сучасному медіапросторі України
DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.44.86-117 Статтю присвячено аналізу стратегічних комунікацій у медійному просторі України. Доведено, що стратегічні комунікації як система багатовекторного спілкування із суспільством пов'язані з колом актуальних та соціально важливих проблем, виконую...
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Taras Shevchenko National University of Kyiv
2022-06-01
|
| Series: | Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика |
| Online Access: | https://apultp.knu.ua/index.php/APULTP/article/view/120 |
| Summary: | DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.44.86-117
Статтю присвячено аналізу стратегічних комунікацій у медійному просторі України. Доведено, що стратегічні комунікації як система багатовекторного спілкування із суспільством пов'язані з колом актуальних та соціально важливих проблем, виконують роль найефективнішої технології в організації інформаційного захисту країни в умовах жорсткої гібридної агресії, забезпечують когнітивну опірність держави. У статті проаналізовано типові антиукраїнські наративи, проникнення яких спрямовано на підрив найважливіших політичних орієнтирів країни та зниження когнітивної стійкості українського суспільства, окреслено варіанти цих наративів та особливості їх реалізації. Доведено, що антиукраїнські наративи є типовим продуктом постправди: при їх реалізації на зміну об'єктивності й раціональності на перший план виходять ірраціональність, емоційність, оцінність, експресивність та персуазивність, що пов'язано з хаотизацією картини світу. Розглянуто основні ознаки стратегічних наративів, визначений гранд-наратив у системі стратегічних комунікацій, продемонстровано "битву наративів" у медійному просторі України, яка є боротьбою за утвердження тієї чи іншої поведінкової моделі. Доведено, що усі антиукраїнські наративи в своїй основі спрямовані проти ключового українського наративу (або гранд-наративу) – наративу ідентичності, а переважна більшість проукраїнських наративів мають на меті утвердження ідеї існування та розвитку української національної спільноти. Продемонстровано, що виникнення дієвого стратегічного наративу викликає появу контрнаративу, який має на меті знецінення впливу попередньої оповіді та її варіантів на свідомість і почуття цільової аудиторії. Механізми створення контрнаративу не передбачають симетрії, його мета – перепрограмування позивного впливу, блокування мотиваційного потенціалу реципієнтів.
Ключові слова: стратегічні комунікації, стратегічний наратив, варіативність наративу, контрнаратив та його асиметрична структура, битва наративів.
Інформація про авторів: Снитко Олена Степанівна – доктор філологічних наук, професор; завідувач кафедри російської філології; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
ScopusID
Гречка Станіслав Олександрович – магістр філології; аспірант кафедри російської філології; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Електронна адреса: stanislavhrechka@knu.ua ; elenasnytko@ukr.net
ЛІТЕРАТУРА
Баровська А. Стратегічні комунікації як механізм протидії російській пропаганді: досвід НАТО. Інформаційні виклики гібридної війни: контент, канали, механізми протидії : аналіт. доп. / за заг. ред. А. Баровської. Київ : НІСД, 2016. С. 69-81.
Бондаренко С.В. Інформаційний напрям політичного захисту національних інтересів держави : дисертація на здобуття наукового ступеня кандитата політичних наук : 23.00.02. Вінниця, 2017. 245 с.
Богданов С.В. Проблемы формирования стратегического нарратива БРИКС. Вестник международных организаций. 2019. Т.14, № 2. С. 173-190.
Верменич Я.В. Локально-регіональні рівні вітчизняного наративу. Український історичний журнал. №5 (2013). С. 4-23.
Горбулін В.П. "Гібридна війна" як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Стратегічні пріоритети. № 4 (33). С.5-12.
Давидюк М. Як працює путінська пропаганда. Київ : Смолоскип, 2016. 200 с.
Динаміка російських наративів про Україну та їх експорт в український медіапростір. 2021. [Електр. ресурс]. URL: https://drive.google.com/file/d/15S3n--3ZgyPTHanoCLBUq9XuUN4BebtN/view (дата звернення: 01.05.2022).
Дискредитація Байдена та "Україна винна у війні". Антизахідні та проросійсткі наративи в українських онлайн-медіа у 2020-2021 роках. 2021. [Електр. ресурс]. URL: https://imi.org.ua/monitorings/dyskredytatsiya-bajdena-ta-ukrayina-vynna-u-vijni-antyzahidni-ta-prorosijski-naratyvy-v-ukrayinskyh-i39592 (дата звернення: 01.05.2022)
Доктрина зі стратегічних комунікацій. Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони. [Електр. ресурс]. URL: https://stratcom.nuou.org.ua/wp-content/uploads/2020/10/Доктрина-зі-стратегічних-комунікацій.pdf (дата звернення: 01.05.2022)
Дубов Д. В. Стратегічні комунікації: проблеми концептуалізації та практичної реалізації. Стратегічні пріоритети. 2016. Серія : Політика. № 4 С. 9-23.
Комунікаційна стратегія Міністерства закордонних справ України [Електр. ресурс]. URL: https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/
1/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%97/communication-strategy.pdf (дата звернення: 01.05.2022)
Лебон Г. Психология народов и масс. Минск: Харвест, 2000.
Макінтайр Л. Постправда. Київ : ArtHuss, 2021. 207 с.
Плохій С. Якої історії потребує сучасна Україна? Український історичний журнал. 2013. №3. С.4-12.
Покальчук О. Палаюча "житниця Європи": причини, розвиток та наслідки російської інформаційної війни в Україні. Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця. Київ, 2021. С.166-189.
Почепцов Г. Постправда как новый виток развития цивилизации. [Електр. ресурс]. URL: https://ms.detector.media/mediaanalitika/post/22902/2019-05-19-postpravda-kak-novyi-vitok-razvitiya-tsivilizatsii/ (дата звернення: 01.05.2022)
Почепцов Г. Від покемонів до гібридних війн: нові комунікативні технології ХХІ століття. Київ, Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2017. 257 с.
Почепцов Г. Стратегические коммуникации в условиях информационного противоборства. [Електр. ресурс]. URL: https://psyfactor.org/psyops/infowar39.htm (дата звернення: 01.05.2022)
Почепцов Г. Стратегические коммуникации: стратегические коммуникации в политике, бизнесе и государственном управлении. Київ : Альтерпрес, 2008. 216 с.
Снитко О. С. Стратегічні наративи у системі механізмів протидії інформаційним впливам. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2020. Вип. 40. С. 99-118.
"Стратегічний наратив": до проблеми реалізації сутнісної складової стратегічних комунікацій в Україні". Аналітична записка. [Електр. ресурс]. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/informaciyni-strategii/strategichniy-narativ-do-problemi-realizacii-sutnisnoi (дата звернення: 01.05.2022)
Яворська Г. М. Динаміка наративів (до проблеми когнітивної опірності медійного простору). Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця. Київ, 2021. С. 26-38.
Як стратегічні комунікації допомагають Україні налагодити міжнародну співпрацю з протидії ворожій дезінформації. [Електр. ресурс]. URL: https://armyinform.com.ua/2021/12/09/yak-strategichni-komunikacziyi-dopomagayut-ukrayini-nalagodyty-mizhnarodnu-spivpraczyu-
z-protydiyi-vorozhij-dezinformacziyi/ (дата звернення: 01.05.2022). |
|---|---|
| ISSN: | 2311-2697 2523-4870 |