Актуалізація суспільно-політичної лексики в побутовому дискурсі суб’єктів комунікації

Мета статті – представити результати дослідження актуалізації нових суспільно-політичних лексичних одиниць, зокрема оказіоналізмів, та їх впливу на ментально-інтенційну організацію висловлювань суб’єктів комунікації з проекцією на психолінгвістичні особливості вербальної взаємодії на приватно-побуто...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: Віталій Коцур, Ірина Вільчинська, Леся Коцур
Format: Article
Language:English
Published: Pereiaslav-Khmelnytsky Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University 2020-11-01
Series:Психолінгвістика
Subjects:
Online Access:https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/1073
_version_ 1818461060669112320
author Віталій Коцур
Ірина Вільчинська
Леся Коцур
author_facet Віталій Коцур
Ірина Вільчинська
Леся Коцур
author_sort Віталій Коцур
collection DOAJ
description Мета статті – представити результати дослідження актуалізації нових суспільно-політичних лексичних одиниць, зокрема оказіоналізмів, та їх впливу на ментально-інтенційну організацію висловлювань суб’єктів комунікації з проекцією на психолінгвістичні особливості вербальної взаємодії на приватно-побутовому рівні, зокрема в соціальних мережах. Методи та методики. Досягнення мети дослідження реалізувалося за допомогою використання комплексу загальнонаукових та психолінгвістичних методів (спостереження, запис, транскрибування та аналіз діалогів і висловлювань у соціальних мережах, узагальнення отриманих результатів), а також дискурсивного та інтент-аналізу. Результати дослідження. У процесі інтент-аналізу актуалізації оказіоналізмів у побутовому дискурсі встановлено, що особливістю їх використання є відсутність відкритого наміру спонукати адресата до конкретних дій. Основне завдання співрозмовників – змінити установки опонента за рахунок знецінення, приниження чи висміювання його позиції чи висловлювання. Часто використовуються з метою тролінгу і флейму, розрахованих на емоційну реакцію, розпалювання конфронтації та підключення до дискусії необмеженої кількості співрозмовників. Автор провокаційного посту, репліки або коментаря в інтернеті не стільки звертається до своїх опонентів, скільки формує інформаційний посил для можливих віртуальних співрозмовників. Відсутність безпосереднього контакту вносить елемент дисоціації, віддалення на таку значну відстань, за якої можна не контролювати емоції, що провокує надмірну інтенсифікацію мовної виразності, зокрема пейоративну конотацію висловлювань. З цією метою часто використовуються оказіоналізми як інгерентно експресивні слова, а також обсценізми тощо, а звичні набувають адгерентної експресивності. Висновки. Суспільно-політичні оказіоналізми відграють роль спеціальних “мовних засобів”, за допомогою яких відбувається повідомлення та реалізується його прагматичний аспект. Більшість з них виникли і активно циркулюють у соціальних мережах, що має важливе значення у формуванні не тільки сучасної лексики та дискурсивного простору, а й нових психолінгвістичних особливостей комунікування. Тому дослідження новотворів, їх функціонування у побутовому дискурсі розширює уявлення про ментально-когнітивні та інтенційні особливості опосередкованого суспільно-політичним контекстом спілкування в соціальних мережах.
first_indexed 2024-12-14T23:40:08Z
format Article
id doaj.art-18b089b475ec48419e4e3b8c57fde9eb
institution Directory Open Access Journal
issn 2309-1797
2415-3397
language English
last_indexed 2024-12-14T23:40:08Z
publishDate 2020-11-01
publisher Pereiaslav-Khmelnytsky Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University
record_format Article
series Психолінгвістика
spelling doaj.art-18b089b475ec48419e4e3b8c57fde9eb2022-12-21T22:43:33ZengPereiaslav-Khmelnytsky Hryhorii Skovoroda State Pedagogical UniversityПсихолінгвістика2309-17972415-33972020-11-01282829810.31470/2309-1797-2020-28-2-82-981073Актуалізація суспільно-політичної лексики в побутовому дискурсі суб’єктів комунікаціїВіталій Коцур0Ірина Вільчинська1Леся Коцур2ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», УкраїнаКиївський університет культури, УкраїнаДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди", УкраїнаМета статті – представити результати дослідження актуалізації нових суспільно-політичних лексичних одиниць, зокрема оказіоналізмів, та їх впливу на ментально-інтенційну організацію висловлювань суб’єктів комунікації з проекцією на психолінгвістичні особливості вербальної взаємодії на приватно-побутовому рівні, зокрема в соціальних мережах. Методи та методики. Досягнення мети дослідження реалізувалося за допомогою використання комплексу загальнонаукових та психолінгвістичних методів (спостереження, запис, транскрибування та аналіз діалогів і висловлювань у соціальних мережах, узагальнення отриманих результатів), а також дискурсивного та інтент-аналізу. Результати дослідження. У процесі інтент-аналізу актуалізації оказіоналізмів у побутовому дискурсі встановлено, що особливістю їх використання є відсутність відкритого наміру спонукати адресата до конкретних дій. Основне завдання співрозмовників – змінити установки опонента за рахунок знецінення, приниження чи висміювання його позиції чи висловлювання. Часто використовуються з метою тролінгу і флейму, розрахованих на емоційну реакцію, розпалювання конфронтації та підключення до дискусії необмеженої кількості співрозмовників. Автор провокаційного посту, репліки або коментаря в інтернеті не стільки звертається до своїх опонентів, скільки формує інформаційний посил для можливих віртуальних співрозмовників. Відсутність безпосереднього контакту вносить елемент дисоціації, віддалення на таку значну відстань, за якої можна не контролювати емоції, що провокує надмірну інтенсифікацію мовної виразності, зокрема пейоративну конотацію висловлювань. З цією метою часто використовуються оказіоналізми як інгерентно експресивні слова, а також обсценізми тощо, а звичні набувають адгерентної експресивності. Висновки. Суспільно-політичні оказіоналізми відграють роль спеціальних “мовних засобів”, за допомогою яких відбувається повідомлення та реалізується його прагматичний аспект. Більшість з них виникли і активно циркулюють у соціальних мережах, що має важливе значення у формуванні не тільки сучасної лексики та дискурсивного простору, а й нових психолінгвістичних особливостей комунікування. Тому дослідження новотворів, їх функціонування у побутовому дискурсі розширює уявлення про ментально-когнітивні та інтенційні особливості опосередкованого суспільно-політичним контекстом спілкування в соціальних мережах.https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/1073суспільно-політична лексика, оказіоналізми, побутовий дискурс, інтент-аналіз, дискурс-аналіз, інтенції, комунікування, соціальні мережі.
spellingShingle Віталій Коцур
Ірина Вільчинська
Леся Коцур
Актуалізація суспільно-політичної лексики в побутовому дискурсі суб’єктів комунікації
Психолінгвістика
суспільно-політична лексика, оказіоналізми, побутовий дискурс, інтент-аналіз, дискурс-аналіз, інтенції, комунікування, соціальні мережі.
title Актуалізація суспільно-політичної лексики в побутовому дискурсі суб’єктів комунікації
title_full Актуалізація суспільно-політичної лексики в побутовому дискурсі суб’єктів комунікації
title_fullStr Актуалізація суспільно-політичної лексики в побутовому дискурсі суб’єктів комунікації
title_full_unstemmed Актуалізація суспільно-політичної лексики в побутовому дискурсі суб’єктів комунікації
title_short Актуалізація суспільно-політичної лексики в побутовому дискурсі суб’єктів комунікації
title_sort актуалізація суспільно політичної лексики в побутовому дискурсі суб єктів комунікації
topic суспільно-політична лексика, оказіоналізми, побутовий дискурс, інтент-аналіз, дискурс-аналіз, інтенції, комунікування, соціальні мережі.
url https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/1073
work_keys_str_mv AT vítalíjkocur aktualízacíâsuspílʹnopolítičnoíleksikivpobutovomudiskursísubêktívkomuníkacíí
AT írinavílʹčinsʹka aktualízacíâsuspílʹnopolítičnoíleksikivpobutovomudiskursísubêktívkomuníkacíí
AT lesâkocur aktualízacíâsuspílʹnopolítičnoíleksikivpobutovomudiskursísubêktívkomuníkacíí