Summary: | У статті досліджено історію виникнення кіберзлочинності. Зазначено, що на сьогодні важливим напрямом суспільної діяльності є інформатизація всіх державних і недержавних структур. Інтернет-технології активно впроваджуються у всі сфери людської діяльності, у повсякденне життя кожного українця. За їх допомогою виникає «інформаційне суспільство», суттєво перетворюються всі сфери, як виробництва і технологій, так і соціальних, економічних відносин, духовне життя людства тощо.
Інтернет-технології стали поширеним способом вчинення кримінальних правопорушень. Кількість так званих «комп’ютерних кримінальних правопорушень» зростає кожного дня. І на сьогодні, в умовах воєнного стану інформаційні технології є одним із основних способів реалізації кримінально протиправної мотивації.
Кіберзлочинність, порівняно з традиційними видами злочинності в Україні (вбивства, корисливі кримінальні правопорушення тощо), є відносно новим явищем і найбільшою загрозою ХХІ століття водночас, адже інформаційні технології також є способом вчинення багатьох традиційних кримінальних правопорушень.
Зроблено висновок, що хоча злочинність у сфері інформаційних технологій є відносно новим видом злочинності, вона завдає значної матеріальної шкоди, і з моменту свого виникнення пройшла 5 етапів розвитку: 1) поява такого явища як злочинність у сфері інформаційних технологій та формування ідей та субкультури хакерів; 2) становлення злочинності у сфері інформаційних технологій як міжнародного виду злочинності; виникнення злочинних угрупувань хакерів, які спеціалізуються на вчиненні кримінальних правопорушень у різних країнах; 3) злочинність у сфері інформаційних технологій стає транснаціональною; 4) використання мережі Інтернет для досягнення політичної мети, поява а також використання кібератак проти урядів окремих держав; 5) активне використання інформаційних технологій під час війни, що супроводжується широким залученням засобів масової інформації задля дезінформації населення, поширенні кібершахрайства та кібертероризму.
|