| Summary: | Актуальність. Розробка і вдосконалення методів лікування постраждалих з мінно-вибуховою травмою (МВТ) передбачає етап виконання експериментів на тваринах. Спосіб моделювання МВТ in vivo визначає характер і діапазон тяжкості ушкодження, а також можливість їх регулювання. Мета дослідження. Морфологічна оцінка тяжкості ушкодження тканин стегна щурів після МВТ в залежності від потужності порохового заряду і наявності вражаючих елементів. Методи дослідження. Моделювання МВТ у щурів здійснювали за допомогою будівельно-монтажних пістолетів. Гістологічне вивчення ран проводили на 7-у добу після МВТ. Препарати фарбували гематоксиліном і еозином. Результати. Тривалість фази запалення в досліджуваних групах залежала від ступеня тяжкості ушкодження тканин. При використанні заряду великої і середньої сили мали місце морфологічні ознаки одночасного перебігу фаз запалення і регенерації. При використанні заряду малої сили переважали ознаки фази регенерації, у вигляді наявності щільного шару горизонтально орієнтованих фібробластів і значної кількісті колагенових волокон у верхніх відділах дозріваючої грануляційної тканини. Спостерігалась підвищена кількість новостворених судин. У зонах, вільних від некротичних тканин, виявлявся перехід до формування м'язово-сполучнотканинного регенерату. Підсумок. Тяжкість пошкодження тканин після МВТ в експерименті in vivo залежить від сили порохового заряду і від наявності вражаючих елементів, при цьому потужність заряду має вирішальне значення. Відтворення МВТ із заданим ступенем тяжкості дозволяє створити необхідну стандартну лінійку пошкоджень для відпрацювання нових підходів до лікування травми.
|
|---|