ОТРИМАННЯ РИСОВОГО СОЛОДУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНИХ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ

Інноваційні технологічні рішення при переробці рису і виробництві рисового солоду викликають підвищений інтерес фахівців галузі пивоваріння. Дослідження інтенсифікуючого впливу плазмохімічно активованих водних розчинів на процес солодорощення рису стало об’єктом підвищеної уваги вчених та пивоварів....

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: О. Kovaliova, О. Pivovarov, N. Vasylieva, V. Koshulko
Format: Article
Language:English
Published: Odesa National University of Technology 2023-07-01
Series:Harčova Nauka ì Tehnologìâ
Subjects:
Online Access:https://journals.ontu.edu.ua/index.php/foodtech/article/view/2542
_version_ 1797784269421019136
author О. Kovaliova
О. Pivovarov
N. Vasylieva
V. Koshulko
author_facet О. Kovaliova
О. Pivovarov
N. Vasylieva
V. Koshulko
author_sort О. Kovaliova
collection DOAJ
description Інноваційні технологічні рішення при переробці рису і виробництві рисового солоду викликають підвищений інтерес фахівців галузі пивоваріння. Дослідження інтенсифікуючого впливу плазмохімічно активованих водних розчинів на процес солодорощення рису стало об’єктом підвищеної уваги вчених та пивоварів. У роботі наведено особливості виробництва рисового солоду, а саме процесу його зволоження, при використанні плазмохімічно активованих водних розчинів з різною концентрацією пероксидів водню. Наведено дослідження щодо тривалості та температури зволоження зерна рису розчинами активованими під дією контактної нерівноважної плазми. У процесі такої обробки утворюються мікрочастки пероксиду водню, які при контакті з зерновою сировиною здатні утворити активний кисень, який є стимулюючим агентом, що пришвидшує транспорт вологи в середину рисового зерна і прискорює ряд біохімічних перетворень. Ці всі аспекти дозволяють значно активізувати процес пророщування. Визначено оптимальну концентрацію пероксиду водню в розчинах і температурі замочування рису (650 мг/л, при 25°С), які в подальшому використовувались для отримання рисового солоду високої якості. Доведено, що рисовий солод отриманий з використанням плазмохімічно активованих водних розчинів має більш високі якісні показники в порівнянні з контролем. Так в результаті використання плазмохімічних розчинів заявленої концентрації підвищилась екстрактивність рисового солоду і досягла 85,6%. Тривалість оцукрювання рисового солоду скоротилася до 15 хв, тобто більше ніж в три рази. Кислотність сусла з рисового солоду знизилась до рН 5,2. Вміст амінного азоту склав 48,8 мг/100 мл. Це все можна пояснити тим, що активація розчинів сприяє прискоренню біохімічних перетворень, і як результат, пришвидшення накопичення ферментативних систем. Відбувається більш глибокий гідроліз крохмалю і азотовмісних сполук. Доведено, що антисептичні властивості активованих водних розчинів дозволяють додатково дезінфікувати зернову сировину, знижується патогенна зараженість солоду. Проведено двох-факторний дисперсійний аналіз без повторів для технологічних показників, отриманих при дослідженнях. У роботі висвітлено технологічні параметри процесу солодорощення, які можуть бути використані при промисловій переробці рису на солод. Наведено технологічні рекомендації щодо використання плазмохімічно активованих водних розчинів в процесі виробництва рисового солоду.
first_indexed 2024-03-13T00:37:30Z
format Article
id doaj.art-1cae6438dff84362b9e9ef72ec2a25d9
institution Directory Open Access Journal
issn 2073-8684
2409-7004
language English
last_indexed 2024-03-13T00:37:30Z
publishDate 2023-07-01
publisher Odesa National University of Technology
record_format Article
series Harčova Nauka ì Tehnologìâ
spelling doaj.art-1cae6438dff84362b9e9ef72ec2a25d92023-07-09T13:53:45ZengOdesa National University of TechnologyHarčova Nauka ì Tehnologìâ2073-86842409-70042023-07-0116410.15673/fst.v16i4.25422542ОТРИМАННЯ РИСОВОГО СОЛОДУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНИХ ВОДНИХ РОЗЧИНІВО. Kovaliova0О. Pivovarov1N. Vasylieva2V. Koshulko3Кафедра харчових технологій Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, Україна, 49600Кафедра харчових технологій Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, Україна, 49600Кафедра інформаційних систем і технологій Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, Україна, 49600Кафедра харчових технологій Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, Україна, 49600Інноваційні технологічні рішення при переробці рису і виробництві рисового солоду викликають підвищений інтерес фахівців галузі пивоваріння. Дослідження інтенсифікуючого впливу плазмохімічно активованих водних розчинів на процес солодорощення рису стало об’єктом підвищеної уваги вчених та пивоварів. У роботі наведено особливості виробництва рисового солоду, а саме процесу його зволоження, при використанні плазмохімічно активованих водних розчинів з різною концентрацією пероксидів водню. Наведено дослідження щодо тривалості та температури зволоження зерна рису розчинами активованими під дією контактної нерівноважної плазми. У процесі такої обробки утворюються мікрочастки пероксиду водню, які при контакті з зерновою сировиною здатні утворити активний кисень, який є стимулюючим агентом, що пришвидшує транспорт вологи в середину рисового зерна і прискорює ряд біохімічних перетворень. Ці всі аспекти дозволяють значно активізувати процес пророщування. Визначено оптимальну концентрацію пероксиду водню в розчинах і температурі замочування рису (650 мг/л, при 25°С), які в подальшому використовувались для отримання рисового солоду високої якості. Доведено, що рисовий солод отриманий з використанням плазмохімічно активованих водних розчинів має більш високі якісні показники в порівнянні з контролем. Так в результаті використання плазмохімічних розчинів заявленої концентрації підвищилась екстрактивність рисового солоду і досягла 85,6%. Тривалість оцукрювання рисового солоду скоротилася до 15 хв, тобто більше ніж в три рази. Кислотність сусла з рисового солоду знизилась до рН 5,2. Вміст амінного азоту склав 48,8 мг/100 мл. Це все можна пояснити тим, що активація розчинів сприяє прискоренню біохімічних перетворень, і як результат, пришвидшення накопичення ферментативних систем. Відбувається більш глибокий гідроліз крохмалю і азотовмісних сполук. Доведено, що антисептичні властивості активованих водних розчинів дозволяють додатково дезінфікувати зернову сировину, знижується патогенна зараженість солоду. Проведено двох-факторний дисперсійний аналіз без повторів для технологічних показників, отриманих при дослідженнях. У роботі висвітлено технологічні параметри процесу солодорощення, які можуть бути використані при промисловій переробці рису на солод. Наведено технологічні рекомендації щодо використання плазмохімічно активованих водних розчинів в процесі виробництва рисового солоду.https://journals.ontu.edu.ua/index.php/foodtech/article/view/2542риссолодпророщуванняплазмохімічно активовані водні розчиниферментативна активністьдвох-факторний дисперсійний аналіз без повторів
spellingShingle О. Kovaliova
О. Pivovarov
N. Vasylieva
V. Koshulko
ОТРИМАННЯ РИСОВОГО СОЛОДУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНИХ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ
Harčova Nauka ì Tehnologìâ
рис
солод
пророщування
плазмохімічно активовані водні розчини
ферментативна активність
двох-факторний дисперсійний аналіз без повторів
title ОТРИМАННЯ РИСОВОГО СОЛОДУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНИХ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ
title_full ОТРИМАННЯ РИСОВОГО СОЛОДУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНИХ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ
title_fullStr ОТРИМАННЯ РИСОВОГО СОЛОДУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНИХ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ
title_full_unstemmed ОТРИМАННЯ РИСОВОГО СОЛОДУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНИХ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ
title_short ОТРИМАННЯ РИСОВОГО СОЛОДУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАЗМОХІМІЧНО АКТИВОВАНИХ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ
title_sort отримання рисового солоду з використанням плазмохімічно активованих водних розчинів
topic рис
солод
пророщування
плазмохімічно активовані водні розчини
ферментативна активність
двох-факторний дисперсійний аналіз без повторів
url https://journals.ontu.edu.ua/index.php/foodtech/article/view/2542
work_keys_str_mv AT okovaliova otrimannârisovogosoloduzvikoristannâmplazmohímíčnoaktivovanihvodnihrozčinív
AT opivovarov otrimannârisovogosoloduzvikoristannâmplazmohímíčnoaktivovanihvodnihrozčinív
AT nvasylieva otrimannârisovogosoloduzvikoristannâmplazmohímíčnoaktivovanihvodnihrozčinív
AT vkoshulko otrimannârisovogosoloduzvikoristannâmplazmohímíčnoaktivovanihvodnihrozčinív