Семіотичні категорії Пірса
У статті розглядаються семіотичні категорії Ч. С. Пірса: Firstness, Secondness, Thirdness. Їх розробка привела Пірса до критики модерної теорії дуального знаку і побудови логіки зв’язків у структурі знаку, заснованої на тріаді знака, об’єкта та інтерпретанти. Модерний дуалізм знаку, в якому пов’язу...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy
2020-10-01
|
| Series: | Мультиверсум: Философский альманах |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/392 |
| _version_ | 1797768613306826752 |
|---|---|
| author | Taras Mamenko |
| author_facet | Taras Mamenko |
| author_sort | Taras Mamenko |
| collection | DOAJ |
| description |
У статті розглядаються семіотичні категорії Ч. С. Пірса: Firstness, Secondness, Thirdness. Їх розробка привела Пірса до критики модерної теорії дуального знаку і побудови логіки зв’язків у структурі знаку, заснованої на тріаді знака, об’єкта та інтерпретанти. Модерний дуалізм знаку, в якому пов’язувалися два компоненти, означник і означене, замінюється у Пірса тріадною моделлю, завдяки введенню ним у структуру знаку інтерпретанти. Пірс спирався на методологічні наслідки чотирьох нездатностей, а саме – жодної інтроспекції, ніякої інтуїції у значенні неінференційного пізнання, жодної думки без знаків, і жодної концепції абсолютно непізнаваного – для критики картезіанства. Це дало можливість Пірсу переосмислити класичну атомістичну концепцію мови і довести, що знак не існує ізольовано у вигляді окремої ідеї чи символу, але завжди вплетений у сітку інших знаків. Таким чином, підхід Пірса демонструє голістський підхід до мови та дійсності як системи знаків. Для Пірса концепція семіозису була центральним поняттям його семіотичної теорії. На думку Пірса, жоден предмет не функціонує як знак, доки не буде сприйнятий як такий. Кожен знак здатний генерувати інтерпретанту, і цей процес практично нескінченний. Ідея семіозису виражає саму суть відносин між знаком і зовнішнім світом: об'єкт репрезентації існує, але він недоступний, немов «захований» у низці семіотичного опосередкування. Однак пізнання цього об’єкта можливе лише шляхом вивчення породжених ним знаків. Щоб знати, що означає даний знак, розуму необхідний певний досвід об'єкта цього знака, досвід за межами цього знака або знакової системи, але пов'язаний з ним.
|
| first_indexed | 2024-03-12T20:56:45Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-1e834808e3e3454498ff876d612c97c0 |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2078-8142 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-03-12T20:56:45Z |
| publishDate | 2020-10-01 |
| publisher | NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy |
| record_format | Article |
| series | Мультиверсум: Философский альманах |
| spelling | doaj.art-1e834808e3e3454498ff876d612c97c02023-07-31T15:01:24ZengNAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of PhilosophyМультиверсум: Философский альманах2078-81422020-10-012110.35423/2078-8142.2020.2.1.07392Семіотичні категорії ПірсаTaras Mamenko0Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України У статті розглядаються семіотичні категорії Ч. С. Пірса: Firstness, Secondness, Thirdness. Їх розробка привела Пірса до критики модерної теорії дуального знаку і побудови логіки зв’язків у структурі знаку, заснованої на тріаді знака, об’єкта та інтерпретанти. Модерний дуалізм знаку, в якому пов’язувалися два компоненти, означник і означене, замінюється у Пірса тріадною моделлю, завдяки введенню ним у структуру знаку інтерпретанти. Пірс спирався на методологічні наслідки чотирьох нездатностей, а саме – жодної інтроспекції, ніякої інтуїції у значенні неінференційного пізнання, жодної думки без знаків, і жодної концепції абсолютно непізнаваного – для критики картезіанства. Це дало можливість Пірсу переосмислити класичну атомістичну концепцію мови і довести, що знак не існує ізольовано у вигляді окремої ідеї чи символу, але завжди вплетений у сітку інших знаків. Таким чином, підхід Пірса демонструє голістський підхід до мови та дійсності як системи знаків. Для Пірса концепція семіозису була центральним поняттям його семіотичної теорії. На думку Пірса, жоден предмет не функціонує як знак, доки не буде сприйнятий як такий. Кожен знак здатний генерувати інтерпретанту, і цей процес практично нескінченний. Ідея семіозису виражає саму суть відносин між знаком і зовнішнім світом: об'єкт репрезентації існує, але він недоступний, немов «захований» у низці семіотичного опосередкування. Однак пізнання цього об’єкта можливе лише шляхом вивчення породжених ним знаків. Щоб знати, що означає даний знак, розуму необхідний певний досвід об'єкта цього знака, досвід за межами цього знака або знакової системи, але пов'язаний з ним. https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/392семіотика,семіозис, знак, значення, символ, категорія, монада, діада, тріада, прагматизм, мова |
| spellingShingle | Taras Mamenko Семіотичні категорії Пірса Мультиверсум: Философский альманах семіотика,семіозис, знак, значення, символ, категорія, монада, діада, тріада, прагматизм, мова |
| title | Семіотичні категорії Пірса |
| title_full | Семіотичні категорії Пірса |
| title_fullStr | Семіотичні категорії Пірса |
| title_full_unstemmed | Семіотичні категорії Пірса |
| title_short | Семіотичні категорії Пірса |
| title_sort | семіотичні категорії пірса |
| topic | семіотика,семіозис, знак, значення, символ, категорія, монада, діада, тріада, прагматизм, мова |
| url | https://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/392 |
| work_keys_str_mv | AT tarasmamenko semíotičníkategoríípírsa |