НАРОДНО-ПОБУТОВІ ТРАДИЦІЇ СІВЕРЯН В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
Мета статті – систематизувати історико-культурологічний досвід наукових досліджень процесу трансформації самобутніх народно-побутових традицій сіверян: від стародавніх племен Волинцевсько-Роменської культури до українського населення Чернігово-Сіверського краю, що разом утворили українську народніс...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2017-08-01
|
Series: | Питання культурології |
Subjects: | |
Online Access: | http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/view/141576 |
Summary: | Мета статті – систематизувати історико-культурологічний досвід наукових досліджень процесу трансформації самобутніх народно-побутових традицій сіверян: від стародавніх племен Волинцевсько-Роменської культури до українського населення Чернігово-Сіверського краю, що разом утворили українську народність та державність Київська Русь. Методи дослідження: базуються на евристичному методі систематизації наявної класичної та сучасної наукової думки, що склали культурологічний напрямок реконструкції цілісного процесу проблеми. Наукова новизна: зазначеної проблеми полягає в тому, що вперше в культурологічній науці аналізується динаміка узагальнення збережених самобутніх народно-побутових традицій сіверян: особливості територіальних меж Чернігово-Сіверського князівства; місцевого будівництва житла, землеробського, риболовського, бортницького промислу відповідно можливостям природного ландшафту; орнаментації місцевих візерунків нанесених на знайдених артефактах, зокрема, гончарних та ювелірних виробів; звичаїв та обрядів сіверян збережених оригінальним місцевим літописанням, зокрема й поховального, весільного обряду, торгівельних відносин з країнами Сходу, Заходу; всі ці самобутні народно-побутові особливості укорінили національні традиції культури української нації. Висновок. Проаналізувавши історіографію до проблеми народно-побутових традицій сіверян в історії культури України було виокремлено: постійне розташування та проживання східнослов’янських сіверян Чернігово-Сіверського краю в складі Київської Русі; народно-побутові традиції, які проявилися на базі розвитку матеріальної Волинцевської, Роменської культури стародавнього, середньовічного часу. Племена та народи Чернігово-Сіверського краю будували каркасно-зрубний тип дерев’яних напівземлянок-будинків; споконвічно вели хліборобський спосіб життя, про що свідчать збережені артефакти фондів музеїв старожитностей знайдених місцевими археологічними розкопками; займалися різними ремеслами, зокрема гончарним виробництвом; бортницьким, риболовським промислом, ювелірним мистецтвом; мали своєрідні ознаки похорону небіжчика, зокрема й кремацію та кургано-могильний насип, що й нині ідентифікують племена сіверян як український народ, націю.
|
---|---|
ISSN: | 2410-1311 2616-4264 |