Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена)
Як реалізація невичерпного у своїх значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли йдеться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | deu |
Published: |
Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University
2020-10-01
|
Series: | Синопсис: текст, контекст, медіа |
Subjects: | |
Online Access: | https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/398 |
_version_ | 1797331187413286912 |
---|---|
author | Oksana Halchuk |
author_facet | Oksana Halchuk |
author_sort | Oksana Halchuk |
collection | DOAJ |
description | Як реалізація невичерпного у своїх значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли йдеться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до їхніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретацій архесимволів та специфіка їх авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії. Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературний, порівняльно-типологічний, архетипний. Їхній потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкий контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники його актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації. У цьому новизна запропонованої студії. Результатами дослідження є такі висновки: у французькій літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для їхньої естетики ідейно-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічний блазень — це гротесковий знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприймає трагічного блазня як alter ego сучасного митця й людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високий потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричний герой та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвійною маскою, в обраній митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії. Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічний акцент цього образу — продовження традиції сприймати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу. |
first_indexed | 2024-03-08T07:30:51Z |
format | Article |
id | doaj.art-2101e6d273604844940fc87ad06071b3 |
institution | Directory Open Access Journal |
issn | 2311-259X |
language | deu |
last_indexed | 2024-03-08T07:30:51Z |
publishDate | 2020-10-01 |
publisher | Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University |
record_format | Article |
series | Синопсис: текст, контекст, медіа |
spelling | doaj.art-2101e6d273604844940fc87ad06071b32024-02-02T20:27:19ZdeuBorys Grinchenko Kyiv Metropolitan UniversityСинопсис: текст, контекст, медіа2311-259X2020-10-0126310.28925/2311-259x.2020.3.1Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена)Oksana Halchuk0Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут філологіїЯк реалізація невичерпного у своїх значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли йдеться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до їхніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретацій архесимволів та специфіка їх авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії. Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературний, порівняльно-типологічний, архетипний. Їхній потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкий контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники його актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації. У цьому новизна запропонованої студії. Результатами дослідження є такі висновки: у французькій літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для їхньої естетики ідейно-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічний блазень — це гротесковий знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприймає трагічного блазня як alter ego сучасного митця й людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високий потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричний герой та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвійною маскою, в обраній митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії. Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічний акцент цього образу — продовження традиції сприймати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу.https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/398трагічний блазеньінтерпретаціяархетипромантизмсимволізммодернізм |
spellingShingle | Oksana Halchuk Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) Синопсис: текст, контекст, медіа трагічний блазень інтерпретація архетип романтизм символізм модернізм |
title | Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) |
title_full | Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) |
title_fullStr | Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) |
title_full_unstemmed | Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) |
title_short | Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) |
title_sort | трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності з художнього досвіду віктора гюго і поля верлена |
topic | трагічний блазень інтерпретація архетип романтизм символізм модернізм |
url | https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/398 |
work_keys_str_mv | AT oksanahalchuk tragíčnijblazenʹfrancuzʹkoílíteraturiâktoposídentičnostízhudožnʹogodosvíduvíktoragûgoípolâverlena |