Буколічний жанр в європейських літературах: витоки, динаміка й спрямованість історичного розвитку
Автор статті показує, що буколічний жанр вже сприймається як щось маргінальне, а літературознавство зосереджується тут переважно на локальних описах, на протиставленні села місту, вкладаючи в термін жанр власне розуміння тощо. Тут же буколіку узято не в тих чи інших синхронічних зрізах, а в історичн...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Polish |
| Published: |
Lodz University Press
2023-12-01
|
| Series: | Zeszyty Wiejskie |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://czasopisma.uni.lodz.pl/zwiej/article/view/21244 |
| _version_ | 1827595177704816640 |
|---|---|
| author | Semen Abramowycz |
| author_facet | Semen Abramowycz |
| author_sort | Semen Abramowycz |
| collection | DOAJ |
| description | Автор статті показує, що буколічний жанр вже сприймається як щось маргінальне, а літературознавство зосереджується тут переважно на локальних описах, на протиставленні села місту, вкладаючи в термін жанр власне розуміння тощо. Тут же буколіку узято не в тих чи інших синхронічних зрізах, а в історичній діахронії, в основному в ракурсі зміни типів літератури на межі античності й християнства, коли життєстверджуючі ідеали класичної буколіки було піддано релігійно-філософській рефлексії, що спричинилося до трансформації, починаючи від епохи Відродження, камерної ліричної форми в соціально та психологічно насичені роман та драму. Автор статті спирається на методологію ритуально-міфологічного літературознавства, позаяк у буколічній літературі бринить відлуння древніх ритуалів поновлення життя й подолання смерті. Поділяючи погляд Дж. З. Сміта, згідно якому для мисливців та збирачів найважливішою формою ритуальної діяльності є ініціація, а для хліборобів – жертвопринесення, автор статті вдається до розгорнутого співставлення античної буколіки, котрій від початку була притаманна певна „міська” іронічність, не лише із загальною спіритуалістичною концепцією Біблії, а й конкретно з пасторальними мотивами у Пісня над піснями, показуючи, як подібні філіації ідей вплинули на ускладнення й поглиблення жанру в цілому. Простежено, як античне оспівувалося безтурботного життя селянина ускладнюється християнським почуттям memento mori. В епоху Просвітництва гранично підвищується філософська насиченість пасторалі: природа стає бажаним середовишем проживання й джерелом наснаги, ба, навіть критерієм істини. Відзначається також, що пасторальний роман, як всякий роман за панування класицизму, був оголошений „поза законом” – як жанр, за генетикою своєю фольклорний, що не завадило йому в дискурсі сентименталізму досягти висот у зображення внутрішнього світу почуттів. Таким чином, стаття являє собою генералізовану панорамну картину буття жанру в його діахронічному русі. Розгорнуто показано, як буколічно-пасторальні мотиви не лише сконденсували в собі дух народжених у сиву язичницьку давнину ритуалів, котрі фіксували одвічну боротьбу Життя й Смерті, а й вступили в діалог з цінностями біблійними, що взначило розвій та постійне розширення жанрових кордонів буколіки. |
| first_indexed | 2024-03-09T02:49:59Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-21cd30fadb164fa5b93110946796943e |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 1506-6541 2657-4373 |
| language | Polish |
| last_indexed | 2024-03-09T02:49:59Z |
| publishDate | 2023-12-01 |
| publisher | Lodz University Press |
| record_format | Article |
| series | Zeszyty Wiejskie |
| spelling | doaj.art-21cd30fadb164fa5b93110946796943e2023-12-05T12:27:09ZpolLodz University PressZeszyty Wiejskie1506-65412657-43732023-12-0129659210.18778/1506-6541.29.0421133Буколічний жанр в європейських літературах: витоки, динаміка й спрямованість історичного розвиткуSemen Abramowycz0Кам'янець-Подільський Національний університет ім. Івана Огієнка Кафедра слов’янської філології та загального мовознавстваАвтор статті показує, що буколічний жанр вже сприймається як щось маргінальне, а літературознавство зосереджується тут переважно на локальних описах, на протиставленні села місту, вкладаючи в термін жанр власне розуміння тощо. Тут же буколіку узято не в тих чи інших синхронічних зрізах, а в історичній діахронії, в основному в ракурсі зміни типів літератури на межі античності й християнства, коли життєстверджуючі ідеали класичної буколіки було піддано релігійно-філософській рефлексії, що спричинилося до трансформації, починаючи від епохи Відродження, камерної ліричної форми в соціально та психологічно насичені роман та драму. Автор статті спирається на методологію ритуально-міфологічного літературознавства, позаяк у буколічній літературі бринить відлуння древніх ритуалів поновлення життя й подолання смерті. Поділяючи погляд Дж. З. Сміта, згідно якому для мисливців та збирачів найважливішою формою ритуальної діяльності є ініціація, а для хліборобів – жертвопринесення, автор статті вдається до розгорнутого співставлення античної буколіки, котрій від початку була притаманна певна „міська” іронічність, не лише із загальною спіритуалістичною концепцією Біблії, а й конкретно з пасторальними мотивами у Пісня над піснями, показуючи, як подібні філіації ідей вплинули на ускладнення й поглиблення жанру в цілому. Простежено, як античне оспівувалося безтурботного життя селянина ускладнюється християнським почуттям memento mori. В епоху Просвітництва гранично підвищується філософська насиченість пасторалі: природа стає бажаним середовишем проживання й джерелом наснаги, ба, навіть критерієм істини. Відзначається також, що пасторальний роман, як всякий роман за панування класицизму, був оголошений „поза законом” – як жанр, за генетикою своєю фольклорний, що не завадило йому в дискурсі сентименталізму досягти висот у зображення внутрішнього світу почуттів. Таким чином, стаття являє собою генералізовану панорамну картину буття жанру в його діахронічному русі. Розгорнуто показано, як буколічно-пасторальні мотиви не лише сконденсували в собі дух народжених у сиву язичницьку давнину ритуалів, котрі фіксували одвічну боротьбу Життя й Смерті, а й вступили в діалог з цінностями біблійними, що взначило розвій та постійне розширення жанрових кордонів буколіки.https://czasopisma.uni.lodz.pl/zwiej/article/view/21244bucolic genreidyllpastoralnovelironypsychologismdiachrony |
| spellingShingle | Semen Abramowycz Буколічний жанр в європейських літературах: витоки, динаміка й спрямованість історичного розвитку Zeszyty Wiejskie bucolic genre idyll pastoral novel irony psychologism diachrony |
| title | Буколічний жанр в європейських літературах: витоки, динаміка й спрямованість історичного розвитку |
| title_full | Буколічний жанр в європейських літературах: витоки, динаміка й спрямованість історичного розвитку |
| title_fullStr | Буколічний жанр в європейських літературах: витоки, динаміка й спрямованість історичного розвитку |
| title_full_unstemmed | Буколічний жанр в європейських літературах: витоки, динаміка й спрямованість історичного розвитку |
| title_short | Буколічний жанр в європейських літературах: витоки, динаміка й спрямованість історичного розвитку |
| title_sort | буколічний жанр в європейських літературах витоки динаміка й спрямованість історичного розвитку |
| topic | bucolic genre idyll pastoral novel irony psychologism diachrony |
| url | https://czasopisma.uni.lodz.pl/zwiej/article/view/21244 |
| work_keys_str_mv | AT semenabramowycz bukolíčnijžanrvêvropejsʹkihlíteraturahvitokidinamíkajsprâmovanístʹístoričnogorozvitku |