Правомірність застосування приписів Глави 17 Кримінального процесуального кодексу України з метою блокування веб-сайтів у кримінальному провадженні
Мета дослідження: полягає в аналізі судової практики щодо блокування веб-сайтів у межах кримінального провадження, шляхом накладення арешту в порядку глави 17 Кримінально процесуального кодексу, створення передумов для удосконалення кримінального процесуального законодавства на предмет чіткого визн...
Main Authors: | , |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2022-08-01
|
Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
Subjects: | |
Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/263479 |
Summary: | Мета дослідження: полягає в аналізі судової практики щодо блокування веб-сайтів у межах кримінального провадження, шляхом накладення арешту в порядку глави 17 Кримінально процесуального кодексу, створення передумов для удосконалення кримінального процесуального законодавства на предмет чіткого визначення механізму блокування веб-сайтів та формулювання відповідних пропозицій щодо внесення доповнень до Кримінально процесуального кодексу. Методи дослідження: для реалізації зазначеної мети, у процесі наукового дослідження використано різні методи наукового пізнання. Методологічною основою наукової праці стали загально-наукові методи: теоретичні (аналіз і синтез, дедукція та індукція, системний аналіз), а також емпіричні методи дослідження, наприклда, проведення експертної оцінки. Результати: проаналізовано судову практику щодо блокування веб-сайтів у кримінальному провадженні та акцентовано увагу на відсутності чіткого механізму обмеження доступу до веб-сайтів у межах кримінального провадження та важливості створення таких механізмів для не порушення прав людини. Зроблено висновок щодо неможливості застосування приписів глави 17 Кримінально процесуального кодексу у чинній редакції для блокування веб-сайтів. Акцентовано увагу на неможливості визнання веб-сайту речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки це суперечить законодавчому визначенню речового доказу, як матеріального об’єкта. Визнано необґрунтованими посилання у клопотаннях органів досудового розслідування та ухвалах слідчих суддів на те, що у користувачів веб-сайту можуть виникати майнові права інтелектуальної власності, оскільки це суперечить нормам цивільного законодавства. Запропоновано доповнити частину десяту статті 170 Кримінально процесуального кодексу новим об’єктом, на який може бути накладено арешт – веб- сайт.
|
---|---|
ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |