Клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах
Дослідження бронхіального ремоделінгу та ролі процесів ангіогенезу в ньому наразі є актуальними для виявлення фенотипових особливостей перебігу бронхіальної астми в дітей і потребують подальшого вивчення для розроблення профілактичних та лікувальних заходів. Мета - для оптимізації лікувально-про...
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2022-12-01
|
| Series: | Сучасна педіатрія: Україна |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://mpu.med-expert.com.ua/article/view/273147 |
| _version_ | 1797856466631131136 |
|---|---|
| author | O.K. Koloskova H.A. Biluk U.I. Marusyk S.I. Tarnavska |
| author_facet | O.K. Koloskova H.A. Biluk U.I. Marusyk S.I. Tarnavska |
| author_sort | O.K. Koloskova |
| collection | DOAJ |
| description | Дослідження бронхіального ремоделінгу та ролі процесів ангіогенезу в ньому наразі є актуальними для виявлення фенотипових особливостей перебігу бронхіальної астми в дітей і потребують подальшого вивчення для розроблення профілактичних та лікувальних заходів.
Мета - для оптимізації лікувально-профілактичних заходів при персистувальній бронхіальній астмі (пБА) у дітей визначити клінічно-анамнестичні особливості її фенотипу з урахуванням накопичення в дихальних шляхах медіаторів неоангіогенезу (фактора росту ендотелію судин - VEGF, матрична металопротеїназа-9 - MMP-9) як маркерів ремоделінгу бронхів.
Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 116 дітей, хворих на пБА, віком від 6 до 17 років (середній вік - 11,6±0,29 року), з тривалістю захворювання 4,9±0,38 року. Сформовано три клінічні групи: І група - 37 дітей, хворих на пБА, із показниками VEGF >80,0 нг/мл та ММР-9 >5,2 нг/мл у надосадовій рідині мокротиння; ІІ група - 41 дитина з перевищенням одного з наведених маркерів; контрольна група - 38 пацієнтів зі значеннями даних біомаркерів, нижчими за медіанні (VEGF <80,0 нг/мл і ММР-9 <5,2 нг/мл). За основними клінічними характеристиками групи спостереження були порівнюваними.
Результати. Показано, що неконтрольована пБА (сума балів >20) упродовж чотирирічного спостереження найчастіше спостерігалася в дітей І і ІІ груп, а вказівки на недостатній контроль пБА засвідчили вірогідний ризик розвитку структурних змін бронхів: відношення шансів (ВШ) - 2,23 (95% довірчий інтервал (ДІ): 1,2-4,1), відносний ризик (ВР) - 1,5 (95% ДІ: 1,0-2,2), абсолютний ризик (АР) - 22%. Тяжкий перебіг пБА також асоціювався з ризиком формування ремоделінгу бронхів із накопиченням в їхньому просвіті медіаторів ангіогенезу: ВШ - 2,2 (95% ДІ: 1,1-4,52), ВР - 1,42 (95% ДІ: 1,0-2,5), АР - 19%.
Накопичення маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах при БА в пацієнтів І і ІІ груп асоціювалося з переважно еозинофільним фенотипом захворювання. Водночас у хворих із низьким вмістом маркерів ремоделінгу бронхів у мокротинні (контрольна група) були кращі шанси досягнення повного контролю над симптомами пБА порівняно з дітьми з високим (загальний абсолютний ризик - 19,0%, загальний відносний ризик - 45,1%, мінімальна кількість хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату, - 2,2) і середнім (загальний абсолютний ризик - 10,2%, загальний відносний ризик - 30,6%, мінімальна кількість хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату, - 3,2) вмістом у мокротинні факторів ангіогенезу.
Висновки. У пацієнтів, хворих на пБА, накопичення у просвіті дихальних шляхів маркерів ремоделінгу бронхів асоціювалося з тяжчим неконтрольованим перебігом астми та гіршими шансами досягнення контролю над захворюванням.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
| first_indexed | 2024-04-09T20:42:03Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-254101987ea8422587377cf7b564eb9b |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2663-7553 2706-6134 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-04-09T20:42:03Z |
| publishDate | 2022-12-01 |
| publisher | Group of Companies Med Expert, LLC |
| record_format | Article |
| series | Сучасна педіатрія: Україна |
| spelling | doaj.art-254101987ea8422587377cf7b564eb9b2023-03-29T22:41:45ZengGroup of Companies Med Expert, LLCСучасна педіатрія: Україна2663-75532706-61342022-12-018(128)253110.15574/SP.2022.128.25311298Клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхахO.K. Koloskova0https://orcid.org/0000-0002-8878-7041H.A. Biluk1https://orcid.org/0000-0003-2300-1391U.I. Marusyk2https://orcid.org/0000-0002-4789-7367S.I. Tarnavska3https://orcid.org/0000-0003-1046-8996Буковинський державний медичний університет, м. ЧернівціБуковинський державний медичний університет, м. ЧернівціБуковинський державний медичний університет, м. ЧернівціБуковинський державний медичний університет, м. ЧернівціДослідження бронхіального ремоделінгу та ролі процесів ангіогенезу в ньому наразі є актуальними для виявлення фенотипових особливостей перебігу бронхіальної астми в дітей і потребують подальшого вивчення для розроблення профілактичних та лікувальних заходів. Мета - для оптимізації лікувально-профілактичних заходів при персистувальній бронхіальній астмі (пБА) у дітей визначити клінічно-анамнестичні особливості її фенотипу з урахуванням накопичення в дихальних шляхах медіаторів неоангіогенезу (фактора росту ендотелію судин - VEGF, матрична металопротеїназа-9 - MMP-9) як маркерів ремоделінгу бронхів. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 116 дітей, хворих на пБА, віком від 6 до 17 років (середній вік - 11,6±0,29 року), з тривалістю захворювання 4,9±0,38 року. Сформовано три клінічні групи: І група - 37 дітей, хворих на пБА, із показниками VEGF >80,0 нг/мл та ММР-9 >5,2 нг/мл у надосадовій рідині мокротиння; ІІ група - 41 дитина з перевищенням одного з наведених маркерів; контрольна група - 38 пацієнтів зі значеннями даних біомаркерів, нижчими за медіанні (VEGF <80,0 нг/мл і ММР-9 <5,2 нг/мл). За основними клінічними характеристиками групи спостереження були порівнюваними. Результати. Показано, що неконтрольована пБА (сума балів >20) упродовж чотирирічного спостереження найчастіше спостерігалася в дітей І і ІІ груп, а вказівки на недостатній контроль пБА засвідчили вірогідний ризик розвитку структурних змін бронхів: відношення шансів (ВШ) - 2,23 (95% довірчий інтервал (ДІ): 1,2-4,1), відносний ризик (ВР) - 1,5 (95% ДІ: 1,0-2,2), абсолютний ризик (АР) - 22%. Тяжкий перебіг пБА також асоціювався з ризиком формування ремоделінгу бронхів із накопиченням в їхньому просвіті медіаторів ангіогенезу: ВШ - 2,2 (95% ДІ: 1,1-4,52), ВР - 1,42 (95% ДІ: 1,0-2,5), АР - 19%. Накопичення маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах при БА в пацієнтів І і ІІ груп асоціювалося з переважно еозинофільним фенотипом захворювання. Водночас у хворих із низьким вмістом маркерів ремоделінгу бронхів у мокротинні (контрольна група) були кращі шанси досягнення повного контролю над симптомами пБА порівняно з дітьми з високим (загальний абсолютний ризик - 19,0%, загальний відносний ризик - 45,1%, мінімальна кількість хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату, - 2,2) і середнім (загальний абсолютний ризик - 10,2%, загальний відносний ризик - 30,6%, мінімальна кількість хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату, - 3,2) вмістом у мокротинні факторів ангіогенезу. Висновки. У пацієнтів, хворих на пБА, накопичення у просвіті дихальних шляхів маркерів ремоделінгу бронхів асоціювалося з тяжчим неконтрольованим перебігом астми та гіршими шансами досягнення контролю над захворюванням. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.http://mpu.med-expert.com.ua/article/view/273147бронхіальна астмадітиремоделінг бронхів |
| spellingShingle | O.K. Koloskova H.A. Biluk U.I. Marusyk S.I. Tarnavska Клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах Сучасна педіатрія: Україна бронхіальна астма діти ремоделінг бронхів |
| title | Клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах |
| title_full | Клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах |
| title_fullStr | Клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах |
| title_full_unstemmed | Клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах |
| title_short | Клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах |
| title_sort | клінічні особливості персистування бронхіальної астми в дітей за альтернативного вмісту маркерів ремоделінгу в дихальних шляхах |
| topic | бронхіальна астма діти ремоделінг бронхів |
| url | http://mpu.med-expert.com.ua/article/view/273147 |
| work_keys_str_mv | AT okkoloskova klíníčníosoblivostípersistuvannâbronhíalʹnoíastmivdítejzaalʹternativnogovmístumarkerívremodelínguvdihalʹnihšlâhah AT habiluk klíníčníosoblivostípersistuvannâbronhíalʹnoíastmivdítejzaalʹternativnogovmístumarkerívremodelínguvdihalʹnihšlâhah AT uimarusyk klíníčníosoblivostípersistuvannâbronhíalʹnoíastmivdítejzaalʹternativnogovmístumarkerívremodelínguvdihalʹnihšlâhah AT sitarnavska klíníčníosoblivostípersistuvannâbronhíalʹnoíastmivdítejzaalʹternativnogovmístumarkerívremodelínguvdihalʹnihšlâhah |