Аполонійський модус балетної критики Акіма Волинського

Мета статті – виявити сутність аполлонійського в балетній критиці й теорії Акіма Волинського. Методологія. На основі аналізу історіографії проблеми, першоджерел (критичні статті Волинського та його теоретична праця «Книга радінь»), застосування хронологічного й культурологічного підходів, порівняння...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Аліна Миколаївна Підлипська
Format: Article
Language:English
Published: KNUKiM Publishing Centre 2021-07-01
Series:Танцювальні студії
Subjects:
Online Access:http://dancestudios.knukim.edu.ua/article/view/236231
_version_ 1818893470837768192
author Аліна Миколаївна Підлипська
author_facet Аліна Миколаївна Підлипська
author_sort Аліна Миколаївна Підлипська
collection DOAJ
description Мета статті – виявити сутність аполлонійського в балетній критиці й теорії Акіма Волинського. Методологія. На основі аналізу історіографії проблеми, першоджерел (критичні статті Волинського та його теоретична праця «Книга радінь»), застосування хронологічного й культурологічного підходів, порівняння діонісійсько-аполонійської концепції давніх греків та підходів до її тлумачення Волинського проведено науково об’єктивне дослідження. Наукова новизна. Уперше проаналізовано аполлонійські інтенції балетної критики й теорії Волинського. Висновки. На формування ідейно-естетичних основ балетної критики й теорії Акіма Волинського істотно вплинув Ф. Ніцше з ідеєю дихотомії аполлонійського й діонісійського та ідеєю надлюдини. Народження нової людини на початку ХХ ст. Волинський пов’язував зі шляхом від діонісійського – хаотичне, вакхічне, матеріальне, вседозволене, до аполлонійського – вольове, розумне, самодостатнє, духовне, ідеальне. Підґрунтям філософсько-історичного осмислення ґенези й розвитку класичного танцю Акім Волинський вважав культуру Давньої Греції; хоча світогляд давніх греків визначали два модуси буття – Хаос і Космос, їхнє мислення вирізняла внутрішня суперечливість як поєднання двох начал: ірраціонально-стихійного (діонісійського) і раціонально-гармонійного (аполлонійського). Класичний танець для Волинського – утілення ідеальної краси, продовження античної сакрально-танцювальної традиції. У критичних статтях він спонукає до пошуку сакрального початку в сучасних балетних постановках. Припускаємо, що, розробляючи теорію класичного танцю, Акім Волинський виходив з космогонічної концепції давньогрецького філософа Емпедокла, який надавав особливого значення стихіям вогню і землі. У Волинського дух уособлює вогонь (стрибок), а тіло – землю (партерні рухи).
first_indexed 2024-12-19T18:13:07Z
format Article
id doaj.art-29a55104833143ac84f0b674683268aa
institution Directory Open Access Journal
issn 2616-7646
2617-3786
language English
last_indexed 2024-12-19T18:13:07Z
publishDate 2021-07-01
publisher KNUKiM Publishing Centre
record_format Article
series Танцювальні студії
spelling doaj.art-29a55104833143ac84f0b674683268aa2022-12-21T20:11:15ZengKNUKiM Publishing CentreТанцювальні студії2616-76462617-37862021-07-014110.31866/2616-7646.4.1.2021.236231Аполонійський модус балетної критики Акіма ВолинськогоАліна Миколаївна Підлипська0Київський національний університет культури і мистецтвМета статті – виявити сутність аполлонійського в балетній критиці й теорії Акіма Волинського. Методологія. На основі аналізу історіографії проблеми, першоджерел (критичні статті Волинського та його теоретична праця «Книга радінь»), застосування хронологічного й культурологічного підходів, порівняння діонісійсько-аполонійської концепції давніх греків та підходів до її тлумачення Волинського проведено науково об’єктивне дослідження. Наукова новизна. Уперше проаналізовано аполлонійські інтенції балетної критики й теорії Волинського. Висновки. На формування ідейно-естетичних основ балетної критики й теорії Акіма Волинського істотно вплинув Ф. Ніцше з ідеєю дихотомії аполлонійського й діонісійського та ідеєю надлюдини. Народження нової людини на початку ХХ ст. Волинський пов’язував зі шляхом від діонісійського – хаотичне, вакхічне, матеріальне, вседозволене, до аполлонійського – вольове, розумне, самодостатнє, духовне, ідеальне. Підґрунтям філософсько-історичного осмислення ґенези й розвитку класичного танцю Акім Волинський вважав культуру Давньої Греції; хоча світогляд давніх греків визначали два модуси буття – Хаос і Космос, їхнє мислення вирізняла внутрішня суперечливість як поєднання двох начал: ірраціонально-стихійного (діонісійського) і раціонально-гармонійного (аполлонійського). Класичний танець для Волинського – утілення ідеальної краси, продовження античної сакрально-танцювальної традиції. У критичних статтях він спонукає до пошуку сакрального початку в сучасних балетних постановках. Припускаємо, що, розробляючи теорію класичного танцю, Акім Волинський виходив з космогонічної концепції давньогрецького філософа Емпедокла, який надавав особливого значення стихіям вогню і землі. У Волинського дух уособлює вогонь (стрибок), а тіло – землю (партерні рухи).http://dancestudios.knukim.edu.ua/article/view/236231критика балетуаполлонійстводіонісійствокласичний танецьбалетАкім Волинський
spellingShingle Аліна Миколаївна Підлипська
Аполонійський модус балетної критики Акіма Волинського
Танцювальні студії
критика балету
аполлонійство
діонісійство
класичний танець
балет
Акім Волинський
title Аполонійський модус балетної критики Акіма Волинського
title_full Аполонійський модус балетної критики Акіма Волинського
title_fullStr Аполонійський модус балетної критики Акіма Волинського
title_full_unstemmed Аполонійський модус балетної критики Акіма Волинського
title_short Аполонійський модус балетної критики Акіма Волинського
title_sort аполонійський модус балетної критики акіма волинського
topic критика балету
аполлонійство
діонісійство
класичний танець
балет
Акім Волинський
url http://dancestudios.knukim.edu.ua/article/view/236231
work_keys_str_mv AT alínamikolaívnapídlipsʹka apoloníjsʹkijmodusbaletnoíkritikiakímavolinsʹkogo