| Summary: | Статтю присвячено дослідженню найбільш прийнятних напрямів усунення недоліків норми про кримінальну відповідальність за образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю. Зокрема авторкою проаналізовані такі очевидні конструктивні вади диспозиції статті 435-1 КК України: 1) невідповідність родового об’єкту образи честі і гідності військовослужбовця, погрози військовослужбовцю Розділу Особливої частини КК України, до якого законодавець помістив вказану норму; 2) схожість об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 435-1 КК України, з окремими способами вчинення злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України; 3) недоцільність існування в диспозиції обмежувальної ознаки, яка вказує на те, що військовослужбовець має здійснювати заходи з відсічі і стримування збройної агресії саме Російської Федерації (а не будь-якої держави-агресора); 4) необхідність уточнення того, що суспільно небезпечне діяння вчиняється не просто щодо військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (його близьких родичів або членів сім’ї), а саме у зв’язку із участю особи у таких заходах.
На підставі наукового аналізу, враховуючи схожість об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 435-1 КК України, а також способів вчинення злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України, ідентичність родового об’єкту вказаних складів злочину, поставленого під охорону кримінально-правовими засобами, обґрунтовано доцільність впровадження норми про образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю в ст. 114-1 КК України, із одночасною зміною назви статті на «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань та їх військовослужбовців», зміною нумерації частин 1-2 на частини 2-3 та узгодження тексту ч. 3 ст. 114-1 КК України із змістом внесених змін. Означені кроки, на думку авторки, усунуть низку суттєвих конструктивних вад і недоліків, допущених законодавцем під час доповнення КК України статтею 435-1, а також дозволять гармонізувати зміст відповідних розділів Особливої частини КК України та їх статей.
|
|---|