| Summary: | У статті досліджується явище філантуризму та його важливість для сталого розвитку сучасного суспільства. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою популярністю філантропії у світі, зокрема, і серед туристів. Проте філантуризм як окремий напрям туристичної галузі поки що слабко розвивається як у світі загалом, так і в Україні зокрема. До того ж, у науковій літературі відсутні чіткі підходи до його визначення, класифікації і теорій походження. Отож метою цієї статті є дослідити теоретичні аспекти розвитку філантуризму. У ході дослідження виокремлено основні теорії походження філантропічного туризму (теорія «співчуття», теорія «соціальної відповідальності» і теорія «вдячності»). Також проаналізовано відмінності між поняттями філантуризму, волонтерського та відновлювального туризму, зокрема, особливістю філантуризму є безпосереднє залучення коштів туристів у розвиток місцевої інфраструктури через відвідування місцевих закладів і здійснення благодійних внесків. З’ясовано, що філантуризм – це хороший спосіб відновлення економіки країни, особливо після пандемії Covid-19. Успішними прикладами такого відновлення є економіки таких азійських країн, як Таїланд, Філіппіни, Малайзія та ін., досвід яких варто переймати Україні.
|
|---|