Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст.
Статтю присвячено висвітленню процесів формування специфіки статусу полонених за нормами звичаєвого права і законодавства Московського царства (Московської держави) протягом XV - початку XVIII століття. Актуальність звернення до висвітлення цих питань зумовлена тим, що вироблені в той час звичаї...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Uzhhorod National University
2023-11-01
|
Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
Subjects: | |
Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/290512 |
_version_ | 1797608453238161408 |
---|---|
author | O.A. Havrylenko |
author_facet | O.A. Havrylenko |
author_sort | O.A. Havrylenko |
collection | DOAJ |
description |
Статтю присвячено висвітленню процесів формування специфіки статусу полонених за нормами звичаєвого права і законодавства Московського царства (Московської держави) протягом XV - початку XVIII століття. Актуальність звернення до висвітлення цих питань зумовлена тим, що вироблені в той час звичаї та погляди, а також норми позитивного права і нині зумовлюють особливості ставлення росіян до полонених, яке значною мірою визначається специфікою національного менталітету та правовою традицією.
Зауважено, що цінним джерелом для з'ясування комплексу звичаїв щодо поводження з полоненими можна вважати праці європейських дипломатів, купців, військових, які, протягом тривалого часу перебували в Московській державі й були добре обізнаними з місцевими порядками. Вони містять цікаву інформацію з етнопсихології, історії дипломатії, а також історії права. Значення цього історичного джерела посилюється тим, що спостереження, факти та міркування, наведені в них підтверджуються іншими джерелами. Зроблено висновок про певну наступність у національному характері населення сучасної Росії, звичаях, що й нині, за умов поширення в російському соціумі правового нігілізму, в значній мірі регулюють поведінку та діяльність громадян РФ, зокрема й військовослужбовців, найманців приватних військових компаній та ін.
Показано, що ставлення до полонених іноземців, правові засади їхнього статусу в Московському царстві були закладені в перебігу становлення та розвитку звичаєвого права, що формувалося задовго до періоду, який розглядається в цій статті. Наголошено, що оскільки в XV - на початку XVIII ст. ще не існувало поділу на комбатантів і некомбатантів, то під терміном «бранці», «полонені» розумілися як захоплені воїни ворожого війська, так і представники мирного населення, що позбавлялися особистої свободи та опинялися під повною владою супротивника. Полонені поділялися на «державних» і «приватних», хоча й усередині цих груп можна виявити специфічні підгрупи в залежності від особливостей їхнього правового становища.
Підкреслено, що статус бранців у Московському царстві визначався насамперед звичаєвим правом, хоча з плином часу з'являються й акти законодавства, що містили норми, які були спрямовані на врегулювання правового статусу полонених. Яскравим прикладом подібного законодавства є сенатський указ від 27 листопада 1717 р. «Про заборону хрестити та одружувати шведських військовополонених неволею».
|
first_indexed | 2024-03-11T05:44:37Z |
format | Article |
id | doaj.art-37b4b5aa6a3f4f9cb50392120b7c863a |
institution | Directory Open Access Journal |
issn | 2788-6018 |
language | English |
last_indexed | 2024-03-11T05:44:37Z |
publishDate | 2023-11-01 |
publisher | Uzhhorod National University |
record_format | Article |
series | Аналітично-порівняльне правознавство |
spelling | doaj.art-37b4b5aa6a3f4f9cb50392120b7c863a2023-11-17T15:18:46ZengUzhhorod National UniversityАналітично-порівняльне правознавство2788-60182023-11-01510.24144/2788-6018.2023.05.6Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст.O.A. Havrylenko0доктор юридичних наук, професор, професор кафедри міжнародного і європейського права Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Статтю присвячено висвітленню процесів формування специфіки статусу полонених за нормами звичаєвого права і законодавства Московського царства (Московської держави) протягом XV - початку XVIII століття. Актуальність звернення до висвітлення цих питань зумовлена тим, що вироблені в той час звичаї та погляди, а також норми позитивного права і нині зумовлюють особливості ставлення росіян до полонених, яке значною мірою визначається специфікою національного менталітету та правовою традицією. Зауважено, що цінним джерелом для з'ясування комплексу звичаїв щодо поводження з полоненими можна вважати праці європейських дипломатів, купців, військових, які, протягом тривалого часу перебували в Московській державі й були добре обізнаними з місцевими порядками. Вони містять цікаву інформацію з етнопсихології, історії дипломатії, а також історії права. Значення цього історичного джерела посилюється тим, що спостереження, факти та міркування, наведені в них підтверджуються іншими джерелами. Зроблено висновок про певну наступність у національному характері населення сучасної Росії, звичаях, що й нині, за умов поширення в російському соціумі правового нігілізму, в значній мірі регулюють поведінку та діяльність громадян РФ, зокрема й військовослужбовців, найманців приватних військових компаній та ін. Показано, що ставлення до полонених іноземців, правові засади їхнього статусу в Московському царстві були закладені в перебігу становлення та розвитку звичаєвого права, що формувалося задовго до періоду, який розглядається в цій статті. Наголошено, що оскільки в XV - на початку XVIII ст. ще не існувало поділу на комбатантів і некомбатантів, то під терміном «бранці», «полонені» розумілися як захоплені воїни ворожого війська, так і представники мирного населення, що позбавлялися особистої свободи та опинялися під повною владою супротивника. Полонені поділялися на «державних» і «приватних», хоча й усередині цих груп можна виявити специфічні підгрупи в залежності від особливостей їхнього правового становища. Підкреслено, що статус бранців у Московському царстві визначався насамперед звичаєвим правом, хоча з плином часу з'являються й акти законодавства, що містили норми, які були спрямовані на врегулювання правового статусу полонених. Яскравим прикладом подібного законодавства є сенатський указ від 27 листопада 1717 р. «Про заборону хрестити та одружувати шведських військовополонених неволею». http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/290512звичаєве правозаконодавствоправо війнивійськовополоненівразливі категорії населенняправовий статус |
spellingShingle | O.A. Havrylenko Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст. Аналітично-порівняльне правознавство звичаєве право законодавство право війни військовополонені вразливі категорії населення правовий статус |
title | Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст. |
title_full | Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст. |
title_fullStr | Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст. |
title_full_unstemmed | Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст. |
title_short | Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст. |
title_sort | визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві московського царства xv початку xviii ст |
topic | звичаєве право законодавство право війни військовополонені вразливі категорії населення правовий статус |
url | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/290512 |
work_keys_str_mv | AT oahavrylenko viznačennâstatusupolonenihuzvičaêvomupravítazakonodavstvímoskovsʹkogocarstvaxvpočatkuxviiist |