Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст.

Статтю присвячено висвітленню процесів формування специфіки статусу полонених за нормами звичаєвого права і законодавства Мос­ковського царства (Московської держави) про­тягом XV - початку XVIII століття. Актуальність звернення до висвітлення цих питань зумовлена тим, що вироблені в той час звичаї...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: O.A. Havrylenko
Format: Article
Language:English
Published: Uzhhorod National University 2023-11-01
Series:Аналітично-порівняльне правознавство
Subjects:
Online Access:http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/290512
_version_ 1797608453238161408
author O.A. Havrylenko
author_facet O.A. Havrylenko
author_sort O.A. Havrylenko
collection DOAJ
description Статтю присвячено висвітленню процесів формування специфіки статусу полонених за нормами звичаєвого права і законодавства Мос­ковського царства (Московської держави) про­тягом XV - початку XVIII століття. Актуальність звернення до висвітлення цих питань зумовлена тим, що вироблені в той час звичаї та погляди, а також норми позитивного права і нині зумовлю­ють особливості ставлення росіян до полонених, яке значною мірою визначається специфікою на­ціонального менталітету та правовою традицією. Зауважено, що цінним джерелом для з'ясуван­ня комплексу звичаїв щодо поводження з поло­неними можна вважати праці європейських дипломатів, купців, військових, які, протягом три­валого часу перебували в Московській державі й були добре обізнаними з місцевими порядками. Вони містять цікаву інформацію з етнопсихології, історії дипломатії, а також історії права. Значен­ня цього історичного джерела посилюється тим, що спостереження, факти та міркування, наве­дені в них підтверджуються іншими джерелами. Зроблено висновок про певну наступність у національному характері населення сучасної Росії, звичаях, що й нині, за умов поширення в росій­ському соціумі правового нігілізму, в значній мірі регулюють поведінку та діяльність громадян РФ, зокрема й військовослужбовців, найманців при­ватних військових компаній та ін. Показано, що ставлення до полонених іно­земців, правові засади їхнього статусу в Москов­ському царстві були закладені в перебігу станов­лення та розвитку звичаєвого права, що форму­валося задовго до періоду, який розглядається в цій статті. Наголошено, що оскільки в XV - на початку XVIII ст. ще не існувало поділу на ком­батантів і некомбатантів, то під терміном «бран­ці», «полонені» розумілися як захоплені воїни ворожого війська, так і представники мирного населення, що позбавлялися особистої свободи та опинялися під повною владою супротивника. Полонені поділялися на «державних» і «приват­них», хоча й усередині цих груп можна виявити специфічні підгрупи в залежності від особливос­тей їхнього правового становища. Підкреслено, що статус бранців у Москов­ському царстві визначався насамперед звичає­вим правом, хоча з плином часу з'являються й акти законодавства, що містили норми, які були спрямовані на врегулювання правового статусу полонених. Яскравим прикладом подібного законодавства є сенатський указ від 27 листопада 1717 р. «Про заборону хрестити та одружувати шведських військовополонених неволею».
first_indexed 2024-03-11T05:44:37Z
format Article
id doaj.art-37b4b5aa6a3f4f9cb50392120b7c863a
institution Directory Open Access Journal
issn 2788-6018
language English
last_indexed 2024-03-11T05:44:37Z
publishDate 2023-11-01
publisher Uzhhorod National University
record_format Article
series Аналітично-порівняльне правознавство
spelling doaj.art-37b4b5aa6a3f4f9cb50392120b7c863a2023-11-17T15:18:46ZengUzhhorod National UniversityАналітично-порівняльне правознавство2788-60182023-11-01510.24144/2788-6018.2023.05.6Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст.O.A. Havrylenko0доктор юридичних наук, професор, професор кафедри міжнародного і європейського права Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Статтю присвячено висвітленню процесів формування специфіки статусу полонених за нормами звичаєвого права і законодавства Мос­ковського царства (Московської держави) про­тягом XV - початку XVIII століття. Актуальність звернення до висвітлення цих питань зумовлена тим, що вироблені в той час звичаї та погляди, а також норми позитивного права і нині зумовлю­ють особливості ставлення росіян до полонених, яке значною мірою визначається специфікою на­ціонального менталітету та правовою традицією. Зауважено, що цінним джерелом для з'ясуван­ня комплексу звичаїв щодо поводження з поло­неними можна вважати праці європейських дипломатів, купців, військових, які, протягом три­валого часу перебували в Московській державі й були добре обізнаними з місцевими порядками. Вони містять цікаву інформацію з етнопсихології, історії дипломатії, а також історії права. Значен­ня цього історичного джерела посилюється тим, що спостереження, факти та міркування, наве­дені в них підтверджуються іншими джерелами. Зроблено висновок про певну наступність у національному характері населення сучасної Росії, звичаях, що й нині, за умов поширення в росій­ському соціумі правового нігілізму, в значній мірі регулюють поведінку та діяльність громадян РФ, зокрема й військовослужбовців, найманців при­ватних військових компаній та ін. Показано, що ставлення до полонених іно­земців, правові засади їхнього статусу в Москов­ському царстві були закладені в перебігу станов­лення та розвитку звичаєвого права, що форму­валося задовго до періоду, який розглядається в цій статті. Наголошено, що оскільки в XV - на початку XVIII ст. ще не існувало поділу на ком­батантів і некомбатантів, то під терміном «бран­ці», «полонені» розумілися як захоплені воїни ворожого війська, так і представники мирного населення, що позбавлялися особистої свободи та опинялися під повною владою супротивника. Полонені поділялися на «державних» і «приват­них», хоча й усередині цих груп можна виявити специфічні підгрупи в залежності від особливос­тей їхнього правового становища. Підкреслено, що статус бранців у Москов­ському царстві визначався насамперед звичає­вим правом, хоча з плином часу з'являються й акти законодавства, що містили норми, які були спрямовані на врегулювання правового статусу полонених. Яскравим прикладом подібного законодавства є сенатський указ від 27 листопада 1717 р. «Про заборону хрестити та одружувати шведських військовополонених неволею». http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/290512звичаєве правозаконодавствоправо війнивійськовополоненівразливі категорії населенняправовий статус
spellingShingle O.A. Havrylenko
Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст.
Аналітично-порівняльне правознавство
звичаєве право
законодавство
право війни
військовополонені
вразливі категорії населення
правовий статус
title Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст.
title_full Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст.
title_fullStr Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст.
title_full_unstemmed Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст.
title_short Визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві Московського царства XV- початку XVIII ст.
title_sort визначення статусу полонених у звичаєвому праві та законодавстві московського царства xv початку xviii ст
topic звичаєве право
законодавство
право війни
військовополонені
вразливі категорії населення
правовий статус
url http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/290512
work_keys_str_mv AT oahavrylenko viznačennâstatusupolonenihuzvičaêvomupravítazakonodavstvímoskovsʹkogocarstvaxvpočatkuxviiist