АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ГЕНОЦИДУ-ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РР.
У статті з’ясовано сутність антропологічного підходу та його особливості в дослідженнях Голодомору- геноциду 1932-1933 рр. в Україні як найбільшої гуманітарної катастрофи ХХ ст. з етнічним забарвленням, показані його актуальність і важливість у контексті цивілізаційного осмислення історії, переходу...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Belarusian |
| Published: |
Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
2019-04-01
|
| Series: | Український селянин |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/3154 |
| Summary: | У статті з’ясовано сутність антропологічного
підходу та його особливості в дослідженнях Голодомору-
геноциду 1932-1933 рр. в Україні як найбільшої
гуманітарної катастрофи ХХ ст. з етнічним
забарвленням, показані його актуальність і важливість
у контексті цивілізаційного осмислення історії, переходу
від історії подій до історії людей. Звернуто увагу на
джерелознавчий та історіографічний вимір дослідження.
На основі системного аналізу проблеми окреслено
три сегменти антропології Голодомору: а) жертви
(загиблі та постраждалі); б) винуватці (замовники,
організатори і виконавці злочину); в) носії пам’яті
(очевидці та свідки подій, доброчинці, а також
дослідники трагедії). Кожен із цих сегментів
представлений конкретними людьми, які мають бути
названі поіменно. Під цим кутом зору в рамках 1991-
2018 рр. виокремлено три історіографічні періоди
людинознавчого дослідження Голодомору, в процесі яких
відбувалося нарощування персоналізації наукового
пізнання проблеми і системного поглиблення знань про
його причин, характер, території поширення і наслідки.
Синтез надбань українських та зарубіжних
дослідників мотивів політики комуністичного режиму,
спрямованої на організацію штучного Голодомору в
Україні, співставлення сучасних інтерпретацій
демографічних, морально-психологічних та ментальних
втрат українського народу, критика неприпустимості
применшення їх масштабів дозволили відстежити
провідні напрями нагромадження знань, виявити наявні
прогалини, окреслити дискусійні питання в дослідженні
проблеми, сформулювати низку пропозицій стосовно
подальшої роботи над Національною книгою пам’яті,
активізації антропологічних студій, формування нової
генерації дослідників. |
|---|---|
| ISSN: | 2413-8142 2788-5364 |