АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ГЕНОЦИДУ-ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РР.
У статті з’ясовано сутність антропологічного підходу та його особливості в дослідженнях Голодомору- геноциду 1932-1933 рр. в Україні як найбільшої гуманітарної катастрофи ХХ ст. з етнічним забарвленням, показані його актуальність і важливість у контексті цивілізаційного осмислення історії, переходу...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Belarusian |
| Published: |
Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
2019-04-01
|
| Series: | Український селянин |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/3154 |
| _version_ | 1797662716146483200 |
|---|---|
| author | Я.С. Калакура |
| author_facet | Я.С. Калакура |
| author_sort | Я.С. Калакура |
| collection | DOAJ |
| description | У статті з’ясовано сутність антропологічного
підходу та його особливості в дослідженнях Голодомору-
геноциду 1932-1933 рр. в Україні як найбільшої
гуманітарної катастрофи ХХ ст. з етнічним
забарвленням, показані його актуальність і важливість
у контексті цивілізаційного осмислення історії, переходу
від історії подій до історії людей. Звернуто увагу на
джерелознавчий та історіографічний вимір дослідження.
На основі системного аналізу проблеми окреслено
три сегменти антропології Голодомору: а) жертви
(загиблі та постраждалі); б) винуватці (замовники,
організатори і виконавці злочину); в) носії пам’яті
(очевидці та свідки подій, доброчинці, а також
дослідники трагедії). Кожен із цих сегментів
представлений конкретними людьми, які мають бути
названі поіменно. Під цим кутом зору в рамках 1991-
2018 рр. виокремлено три історіографічні періоди
людинознавчого дослідження Голодомору, в процесі яких
відбувалося нарощування персоналізації наукового
пізнання проблеми і системного поглиблення знань про
його причин, характер, території поширення і наслідки.
Синтез надбань українських та зарубіжних
дослідників мотивів політики комуністичного режиму,
спрямованої на організацію штучного Голодомору в
Україні, співставлення сучасних інтерпретацій
демографічних, морально-психологічних та ментальних
втрат українського народу, критика неприпустимості
применшення їх масштабів дозволили відстежити
провідні напрями нагромадження знань, виявити наявні
прогалини, окреслити дискусійні питання в дослідженні
проблеми, сформулювати низку пропозицій стосовно
подальшої роботи над Національною книгою пам’яті,
активізації антропологічних студій, формування нової
генерації дослідників. |
| first_indexed | 2024-03-11T19:04:12Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-38b6ddd95488459fa73ce12d08981be0 |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2413-8142 2788-5364 |
| language | Belarusian |
| last_indexed | 2024-03-11T19:04:12Z |
| publishDate | 2019-04-01 |
| publisher | Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy |
| record_format | Article |
| series | Український селянин |
| spelling | doaj.art-38b6ddd95488459fa73ce12d08981be02023-10-10T11:17:01ZbelBohdan Khmelnytsky National University of CherkasyУкраїнський селянин2413-81422788-53642019-04-01203107АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ГЕНОЦИДУ-ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РР.Я.С. КалакураУ статті з’ясовано сутність антропологічного підходу та його особливості в дослідженнях Голодомору- геноциду 1932-1933 рр. в Україні як найбільшої гуманітарної катастрофи ХХ ст. з етнічним забарвленням, показані його актуальність і важливість у контексті цивілізаційного осмислення історії, переходу від історії подій до історії людей. Звернуто увагу на джерелознавчий та історіографічний вимір дослідження. На основі системного аналізу проблеми окреслено три сегменти антропології Голодомору: а) жертви (загиблі та постраждалі); б) винуватці (замовники, організатори і виконавці злочину); в) носії пам’яті (очевидці та свідки подій, доброчинці, а також дослідники трагедії). Кожен із цих сегментів представлений конкретними людьми, які мають бути названі поіменно. Під цим кутом зору в рамках 1991- 2018 рр. виокремлено три історіографічні періоди людинознавчого дослідження Голодомору, в процесі яких відбувалося нарощування персоналізації наукового пізнання проблеми і системного поглиблення знань про його причин, характер, території поширення і наслідки. Синтез надбань українських та зарубіжних дослідників мотивів політики комуністичного режиму, спрямованої на організацію штучного Голодомору в Україні, співставлення сучасних інтерпретацій демографічних, морально-психологічних та ментальних втрат українського народу, критика неприпустимості применшення їх масштабів дозволили відстежити провідні напрями нагромадження знань, виявити наявні прогалини, окреслити дискусійні питання в дослідженні проблеми, сформулювати низку пропозицій стосовно подальшої роботи над Національною книгою пам’яті, активізації антропологічних студій, формування нової генерації дослідників.https://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/3154голодомор-геноцидантропологічний поворотукраїнська історіографіярепресивний режимдемографічні втратипостгеноцидний синдромперіодизаціямеморіалізація пам’ятіцивілізаційний підхід. |
| spellingShingle | Я.С. Калакура АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ГЕНОЦИДУ-ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РР. Український селянин голодомор-геноцид антропологічний поворот українська історіографія репресивний режим демографічні втрати постгеноцидний синдром періодизація меморіалізація пам’яті цивілізаційний підхід. |
| title | АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ГЕНОЦИДУ-ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РР. |
| title_full | АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ГЕНОЦИДУ-ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РР. |
| title_fullStr | АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ГЕНОЦИДУ-ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РР. |
| title_full_unstemmed | АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ГЕНОЦИДУ-ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РР. |
| title_short | АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ГЕНОЦИДУ-ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РР. |
| title_sort | антропологічний підхід у дослідженнях геноциду голодомору в україні 1932 1933 рр |
| topic | голодомор-геноцид антропологічний поворот українська історіографія репресивний режим демографічні втрати постгеноцидний синдром періодизація меморіалізація пам’яті цивілізаційний підхід. |
| url | https://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/3154 |
| work_keys_str_mv | AT âskalakura antropologíčnijpídhídudoslídžennâhgenocidugolodomoruvukraíní19321933rr |