Село в умовах політики атеїзації суспільства 1920-х рр.: втрата віри
Метою розвідки є намір поглибити знання суперечливої за змістом, водночас стресової за характером та неоднозначної за наслідками політики атеїзації села більшовицьким режимом 1920-х рр. Висновки. У статті поглиблено аналіз проблеми адаптації назагал ще традиційного українського села до політики біль...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Belarusian |
| Published: |
Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy
2021-12-01
|
| Series: | Український селянин |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/4445 |
| Summary: | Метою розвідки є намір поглибити знання суперечливої за змістом, водночас стресової за характером
та неоднозначної за наслідками політики атеїзації села більшовицьким режимом 1920-х рр. Висновки. У статті
поглиблено аналіз проблеми адаптації назагал ще традиційного українського села до політики більшовицького
режиму, зокрема у сфері його релігійних вірувань. Наголошено, що після поразки Української революції 1917–1921
рр. жителі сільської місцевості потрапили в надзвичайно складне, по суті стресове релігійне становище, яке умовно
можна окреслити як «вибір без вибору». Як могли, вони адаптувалися до нових політичних реалій, у знову ж таки
традиційний для себе спосіб синхронізували старе (віру у Всевишнього) з новим (безбожництвом у публічному житті).
Доля кожної людини складалася по-різному, багато кому судилося пережити справжні психологічні потрясіння, проте
більшість сільського загалу зберегла свої вірування, пристосувавши їх до життя. В умовах політики атеїзації, яку
проводив більшовики, жителі сільської місцевості виявилися своєрідними заручниками й певною мірою жертвами тих
політичних обставин, у які вони потрапили після поразки Української революції 1917–1921 рр. Окремі з них пережили
справжні емоційні потрясіння, проте більшість зберегла свої вірування, пристосувавши їх до нових політичних реалій. |
|---|---|
| ISSN: | 2413-8142 2788-5364 |