Конфлікти пам’яті. Вуличні маніфестації під час відзначення 250-річних ювілеїв оборони Львова (1905) та Університету Яна Казимира (1912)
Події XVII століття, відзначення яких відбувалося у Львові на початку ХХ століття, є відомими, дослідженими і навіть знаковими. До того ж їх і зараз використовують для формування історичної політики. Облога Львова є частиною українського національного канону про національно-визвольну боротьбу. А дат...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University
2021-10-01
|
| Series: | Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://vspu.net/nzhist/index.php/nzhist/article/view/726 |
| Summary: | Події XVII століття, відзначення яких відбувалося у Львові на початку ХХ століття, є відомими, дослідженими і навіть знаковими. До того ж їх і зараз використовують для формування історичної політики. Облога Львова є частиною українського національного канону про національно-визвольну боротьбу. А дата заснування Львівського університету – 1661 рік (яка закріпилася в літературі саме під час описуваного в статті ювілею) – офіційно вважається початком історії ЛНУ ім. І. Франка. Менше уваги приділено тому, як ці історії на початку ХХ століття стали частиною колективної пам’яті, а також інструментом у політичному протистоянні. Однак і на початку ХХІ століття їхня актуальність в історичній політиці не зменшилася. Метою статті є можливість продемонструвати те, як історія інструменталізується політиками для мобілізації свого електорату. У такому разі це два приклади: історія конфлікту, як у випадку із облогою, та історія на фоні конфлікту, коли давня подія слугує аргументом у протистоянні за університет. В обох ситуаціях «захисники історичної правди» кооперуються із «захисниками національних інтересів». Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. Використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історіографічного аналізу, узагальнення, кількісний, хронологічний, ретроспективний. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі стану вивчення питання в сучасній історіографії та співставлення наявних даних із доступними свідченнями того часу. Висновки. Відзначення річниць облоги Львова військами Богдана Хмельницького у 1655 році та заснування Львівського університету у 1661 році були наслідком того, що місцеві польські політики називали «відкриванням забутої історії». Коли подія з минулого до 1772 року (тобто з часів розділеної Речі Посполитої) ставала основою для формування чи простого доопрацювання чергового національного міфу. Так, облога Львова стала прикладом вірності львівського міщанства ідеалам Речі Посполитої, а Йосифінський університет перетворився на університет Яна Казимира. Побічним наслідком такого «відкривання історії» було чимраз сильніше загострення міжнаціональних стосунків. Під впливом революційних подій в Росії напруга лише зростала, а газети рясніли закликами «показати» опонентам, хто у місті господар. І такі випадки вуличного маніфестування періодично траплялися.
|
|---|---|
| ISSN: | 2411-2143 2709-2453 |