| Summary: | Мета статті — з’ясувати формально-змістові особливості анотацій до сучасних мовознавчих книжкових видань, що передбачало розв’язання таких завдань: схарактеризувати композиційну та інформаційну структури, а також мовностильові засоби анотацій; визначити чинники, що впливають на вибір форми й змісту вторинного документа. У роботі використано описовий, порівняльний, бібліографічний, книгознавчо-функціональний методи, частково структурно-типологічний, а також соціально-комунікаційно-інформаційний і документаційний підходи. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше здійснено аналіз текстів прикнижкових анотацій до мовознавчих наукових та науково-популярних видань у єдності форми і змістового наповнення. Матеріал дослідження з конкретної наукової галузі дав змогу розглянути анотації предметно, а не загально, й показати наочно їхні особливості. У результаті дослідження виявлено, що за структурно-композиційними особливостями анотації до наукових видань можуть бути маркованими, немаркованими і змішаними. Маркери забезпечують зв’язність тексту, організовують і структурують його. Немарковані анотації розповідають про видання у довільній формі, висвітлюючи ті самі інформаційні елементи змісту видання (новизна матеріалу, аспекти дослідження, його джерельна база, результати та ін.). Типовою анотацією до монографій з мовознавства є індикативний двоабзацний текст, що організований за допомогою маркерів і подає відомості про тематично-змістові особливості наукової праці. Вибір форми і змісту анотації залежить як від виду первинного документа, так і від виду самої анотації за функціональним призначенням. Анотаціям до наукових видань характерна об’єктивність і стриманість, до науково-популярних — експресивність, образність, багатство мовностильових засобів.
|
|---|