Сакральні підстави народнопісенної творчості
Мета дослідження – визначити вплив на інтуїтивно-творче формування пісенної символіки (зокрема, музично-типологічної), який відбувався через інстинкти. Методологія дослідження. Підкреслено, що фольклор – система надзвичайно складна, набагато складніша для систематизації за літературу й музику. Тому...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
KNUKiM Publishing Centre
2022-06-01
|
| Series: | Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://musical-art.knukim.edu.ua/article/view/258134 |
| Summary: | Мета дослідження – визначити вплив на інтуїтивно-творче формування пісенної символіки (зокрема, музично-типологічної), який відбувався через інстинкти. Методологія дослідження. Підкреслено, що фольклор – система надзвичайно складна, набагато складніша для систематизації за літературу й музику. Тому критерії жанрової класифікації писемних творів до фольклору можна використовувати частково, усвідомлюючи їх умовність. У фольклорі, який є носієм дописемного досвіду людства, крім ментальних формотворчих та естетичних здобутків, знайшли також відображення біологічні інстинкти. Через інстинкти відбувався вплив на інтуїтивно-творче формування пісенної символіки (зокрема, музично-типологічної). Наукова новизна дослідження. У статті наголошується, що фольклор – спадщина неолітичного світогляду (феномени: магічний, релігійний, організаційно-соціальний, юридичний – як весілля). За кілька тисяч років під впливом історичних обставин, а далі християнства в неолітично-фольклорній спадщині сталися значні деформації. Найсуттєвіше зміни позначилися на лексиці текстів і мелодиці пісень: вони є найменш стабільними в бігові часу складниками пісні. Значно менше час позначився на обрядах, віруваннях та особливо музичних формах пісень. Найтривкіше збереглася ритмоструктура музичних форм, а також складочислова будова пісенних текстів, яка завжди органічно поєднана з музичною ритмікою. Висновки. Стійкість обрядових дій протягом тисячоліть, що властива усім релігіям (і язичництву також), обумовлена насамперед впливом сакральності. Але сакральність діє не на розум, а на почуття. Задля її ствердження і було опрацьовано магію круговерті землеробського року та лінійного руху людського життя (від колиски до могили). Щоб закріпити у свідомості роду (племені) через магію закони річного аграрного циклу, волхви-жерці інтуїтивно опрацювали досконалу музичну систему пізнавальних знаків: зими, весни, літа. Те ж поширюється і на родинні обряди. Власне обрядові наспіви мають чітко визначені ритмічні структури, які асоціюються з певною порою року, з родинними подіями.
|
|---|---|
| ISSN: | 2616-7581 2617-4030 |