Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни
Стаття присвячена аналізу санкційної політики Російської імперії щодо країн, які були її опонентами в Першій світовій війні. До числа таких держав належали Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, які в складі військового блоку центральних держав об’єдналися для боротьби з країнами Антанти...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2022-03-01
|
Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
Subjects: | |
Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/252999 |
_version_ | 1828097096413085696 |
---|---|
author | Petro Zakharchenko |
author_facet | Petro Zakharchenko |
author_sort | Petro Zakharchenko |
collection | DOAJ |
description |
Стаття присвячена аналізу санкційної політики Російської імперії щодо країн, які були її опонентами в Першій світовій війні. До числа таких держав належали Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, які в складі військового блоку центральних держав об’єдналися для боротьби з країнами Антанти.
Перемоги держав-членів блоку Антанти кувалися не лише на фронтах, але й досягалися шляхом часткового чи повного скасування торгівельних, фінансових, економічних взаємин із країнами Четверного блоку. Завданням представленої роботи є вивчення та осмислення досвіду запровадження санкцій Російською імперією проти держав, що брали участь у війні проти неї у ході війни 1914-1918 рр. Цей досвід необхідний для рекомендацій сучасній українській владі в частині застосування аналогічних заходів щодо нинішнього воєнного агресора - Російської Федерації, яка веде багаторічну гібридну війну з Україною. Стаття демонструє зразок адекватної реакції інститутів держави на зазіхання на територіальну цілісність і суверенітет країни.
Доведено, що до підданих воюючих проти Росії держав одразу після початку воєнних дій, були застосовані заходи щодо обмеження їхньої як правоздатності, так і дієздатності. Вони могли бути вислані як за межі країни, так і за межі її окремих місцевостей. В’їзд цих осіб в Росію допускався лише з дозволу відповідних органів влади. Торговельні судна воюючих проти Росії держав, захоплені в російських портах, затримувалися. Торговельні судна, що будувалися для іноземних країн, конфіскувалися і переобладнувалися під воєнні цілі.
Інвестиційна політика була також переглянута. Це підтверджується фактом затвердження російським імператором у 1915 р. Положення, «Про ліквідацію торгових підприємств, що належать ворожим підданим», в якому мова йшла про ліквідацію підприємств і акціонерних компаній, що існували на праві спільної власності з російськими підданими. Примітно, що ліквідації підлягали лише ті підприємства, які діяли за рахунок німецьких, австрійських, угорських чи турецьких інвестицій. Іншими нормативно-правовими актами ліквідовувалося право власності на землю тієї ж групи іноземних підданих.
Результатом наукового пошуку став висновок про те, що шляхом застосування надзвичайного законодавства, російський уряд усіляко намагався застерегти національну безпеку від фінансування підданих тих країн, які з ним воювали.
|
first_indexed | 2024-04-11T07:40:39Z |
format | Article |
id | doaj.art-53f24b96449d4ef58d77eedf962d09e4 |
institution | Directory Open Access Journal |
issn | 2307-3322 2664-6153 |
language | English |
last_indexed | 2024-04-11T07:40:39Z |
publishDate | 2022-03-01 |
publisher | State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». |
record_format | Article |
series | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
spelling | doaj.art-53f24b96449d4ef58d77eedf962d09e42022-12-22T04:36:33ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532022-03-016810.24144/2307-3322.2021.68.1Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війниPetro Zakharchenko0доктор юридичних наук, професор кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Україна, м. Київ Стаття присвячена аналізу санкційної політики Російської імперії щодо країн, які були її опонентами в Першій світовій війні. До числа таких держав належали Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, які в складі військового блоку центральних держав об’єдналися для боротьби з країнами Антанти. Перемоги держав-членів блоку Антанти кувалися не лише на фронтах, але й досягалися шляхом часткового чи повного скасування торгівельних, фінансових, економічних взаємин із країнами Четверного блоку. Завданням представленої роботи є вивчення та осмислення досвіду запровадження санкцій Російською імперією проти держав, що брали участь у війні проти неї у ході війни 1914-1918 рр. Цей досвід необхідний для рекомендацій сучасній українській владі в частині застосування аналогічних заходів щодо нинішнього воєнного агресора - Російської Федерації, яка веде багаторічну гібридну війну з Україною. Стаття демонструє зразок адекватної реакції інститутів держави на зазіхання на територіальну цілісність і суверенітет країни. Доведено, що до підданих воюючих проти Росії держав одразу після початку воєнних дій, були застосовані заходи щодо обмеження їхньої як правоздатності, так і дієздатності. Вони могли бути вислані як за межі країни, так і за межі її окремих місцевостей. В’їзд цих осіб в Росію допускався лише з дозволу відповідних органів влади. Торговельні судна воюючих проти Росії держав, захоплені в російських портах, затримувалися. Торговельні судна, що будувалися для іноземних країн, конфіскувалися і переобладнувалися під воєнні цілі. Інвестиційна політика була також переглянута. Це підтверджується фактом затвердження російським імператором у 1915 р. Положення, «Про ліквідацію торгових підприємств, що належать ворожим підданим», в якому мова йшла про ліквідацію підприємств і акціонерних компаній, що існували на праві спільної власності з російськими підданими. Примітно, що ліквідації підлягали лише ті підприємства, які діяли за рахунок німецьких, австрійських, угорських чи турецьких інвестицій. Іншими нормативно-правовими актами ліквідовувалося право власності на землю тієї ж групи іноземних підданих. Результатом наукового пошуку став висновок про те, що шляхом застосування надзвичайного законодавства, російський уряд усіляко намагався застерегти національну безпеку від фінансування підданих тих країн, які з ним воювали. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/252999Російська імперіясанкційна політикаінвестиціїправо власності на землюЧетверний союзАнтанта |
spellingShingle | Petro Zakharchenko Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право Російська імперія санкційна політика інвестиції право власності на землю Четверний союз Антанта |
title | Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни |
title_full | Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни |
title_fullStr | Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни |
title_full_unstemmed | Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни |
title_short | Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни |
title_sort | санкційна політика росії в умовах розгортання першої світової війни |
topic | Російська імперія санкційна політика інвестиції право власності на землю Четверний союз Антанта |
url | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/252999 |
work_keys_str_mv | AT petrozakharchenko sankcíjnapolítikarosíívumovahrozgortannâperšoísvítovoívíjni |