Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни

Стаття присвячена аналізу санкційної політики Російської імперії щодо країн, які були її опонентами в Першій світовій війні. До числа таких держав належали Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, які в складі військового  блоку центральних держав об’єдналися для боротьби з країнами Антанти...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Petro Zakharchenko
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2022-03-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/252999
_version_ 1797986984015167488
author Petro Zakharchenko
author_facet Petro Zakharchenko
author_sort Petro Zakharchenko
collection DOAJ
description Стаття присвячена аналізу санкційної політики Російської імперії щодо країн, які були її опонентами в Першій світовій війні. До числа таких держав належали Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, які в складі військового  блоку центральних держав об’єдналися для боротьби з країнами Антанти.          Перемоги держав-членів блоку Антанти кувалися не лише на фронтах, але й досягалися шляхом часткового чи повного скасування торгівельних, фінансових, економічних взаємин із країнами Четверного блоку. Завданням представленої роботи є вивчення та осмислення досвіду запровадження санкцій Російською імперією проти держав, що брали участь у війні проти неї у ході війни 1914-1918 рр. Цей досвід необхідний для рекомендацій сучасній українській владі в частині застосування аналогічних заходів щодо нинішнього воєнного агресора - Російської Федерації, яка веде багаторічну гібридну війну з Україною. Стаття демонструє зразок адекватної реакції інститутів держави на зазіхання на територіальну цілісність і суверенітет країни. Доведено, що до підданих воюючих проти Росії держав одразу після початку воєнних дій, були застосовані заходи щодо обмеження їхньої як правоздатності, так і дієздатності. Вони могли бути вислані як за межі країни, так і за межі її окремих місцевостей. В’їзд цих осіб в Росію допускався лише з дозволу відповідних органів влади. Торговельні судна воюючих проти Росії держав, захоплені в російських портах, затримувалися. Торговельні судна, що будувалися для іноземних країн, конфіскувалися і переобладнувалися під воєнні цілі. Інвестиційна політика була також переглянута. Це підтверджується фактом затвердження російським імператором у 1915 р.  Положення, «Про ліквідацію торгових підприємств, що належать ворожим підданим», в якому мова йшла про ліквідацію підприємств і акціонерних компаній, що існували на праві спільної власності з російськими підданими. Примітно, що ліквідації підлягали лише ті підприємства, які діяли за рахунок німецьких, австрійських, угорських чи турецьких інвестицій. Іншими нормативно-правовими актами ліквідовувалося право власності на землю тієї ж групи іноземних підданих. Результатом наукового пошуку став висновок про те, що шляхом застосування надзвичайного законодавства, російський уряд усіляко намагався застерегти національну безпеку від фінансування підданих тих країн, які з ним воювали.
first_indexed 2024-04-11T07:40:39Z
format Article
id doaj.art-53f24b96449d4ef58d77eedf962d09e4
institution Directory Open Access Journal
issn 2307-3322
2664-6153
language English
last_indexed 2024-04-11T07:40:39Z
publishDate 2022-03-01
publisher State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
record_format Article
series Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
spelling doaj.art-53f24b96449d4ef58d77eedf962d09e42022-12-22T04:36:33ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532022-03-016810.24144/2307-3322.2021.68.1Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війниPetro Zakharchenko0доктор юридичних наук, професор кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Україна, м. Київ Стаття присвячена аналізу санкційної політики Російської імперії щодо країн, які були її опонентами в Першій світовій війні. До числа таких держав належали Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, які в складі військового  блоку центральних держав об’єдналися для боротьби з країнами Антанти.          Перемоги держав-членів блоку Антанти кувалися не лише на фронтах, але й досягалися шляхом часткового чи повного скасування торгівельних, фінансових, економічних взаємин із країнами Четверного блоку. Завданням представленої роботи є вивчення та осмислення досвіду запровадження санкцій Російською імперією проти держав, що брали участь у війні проти неї у ході війни 1914-1918 рр. Цей досвід необхідний для рекомендацій сучасній українській владі в частині застосування аналогічних заходів щодо нинішнього воєнного агресора - Російської Федерації, яка веде багаторічну гібридну війну з Україною. Стаття демонструє зразок адекватної реакції інститутів держави на зазіхання на територіальну цілісність і суверенітет країни. Доведено, що до підданих воюючих проти Росії держав одразу після початку воєнних дій, були застосовані заходи щодо обмеження їхньої як правоздатності, так і дієздатності. Вони могли бути вислані як за межі країни, так і за межі її окремих місцевостей. В’їзд цих осіб в Росію допускався лише з дозволу відповідних органів влади. Торговельні судна воюючих проти Росії держав, захоплені в російських портах, затримувалися. Торговельні судна, що будувалися для іноземних країн, конфіскувалися і переобладнувалися під воєнні цілі. Інвестиційна політика була також переглянута. Це підтверджується фактом затвердження російським імператором у 1915 р.  Положення, «Про ліквідацію торгових підприємств, що належать ворожим підданим», в якому мова йшла про ліквідацію підприємств і акціонерних компаній, що існували на праві спільної власності з російськими підданими. Примітно, що ліквідації підлягали лише ті підприємства, які діяли за рахунок німецьких, австрійських, угорських чи турецьких інвестицій. Іншими нормативно-правовими актами ліквідовувалося право власності на землю тієї ж групи іноземних підданих. Результатом наукового пошуку став висновок про те, що шляхом застосування надзвичайного законодавства, російський уряд усіляко намагався застерегти національну безпеку від фінансування підданих тих країн, які з ним воювали. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/252999Російська імперіясанкційна політикаінвестиціїправо власності на землюЧетверний союзАнтанта
spellingShingle Petro Zakharchenko
Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Російська імперія
санкційна політика
інвестиції
право власності на землю
Четверний союз
Антанта
title Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни
title_full Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни
title_fullStr Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни
title_full_unstemmed Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни
title_short Санкційна політика Росії в умовах розгортання Першої світової війни
title_sort санкційна політика росії в умовах розгортання першої світової війни
topic Російська імперія
санкційна політика
інвестиції
право власності на землю
Четверний союз
Антанта
url http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/252999
work_keys_str_mv AT petrozakharchenko sankcíjnapolítikarosíívumovahrozgortannâperšoísvítovoívíjni