Топографія фортеці та міста Кілії за описами і графічними джерелами 1650-х – 1790-х рр.

Стаття присвячена дослідженню топографії фортеці та міста Кілії протягом 1650-х – 1790-х рр. на підставі описів та цілої низки графічних документів. В ній узагальнені відомі описи мандрівників-сучасників, але особливу увагу було приділено аналізу та публікації графічних джерел, що репрезентовані худ...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Ігор Сапожников
Format: Article
Language:English
Published: Scientific Research Centre «Lukomorie» 2020-09-01
Series:Старожитності Лукоморʼя
Subjects:
Online Access:http://www.lukomor.mosk.mksat.net/index.php/lukomor/article/view/21
_version_ 1818037881394954240
author Ігор Сапожников
author_facet Ігор Сапожников
author_sort Ігор Сапожников
collection DOAJ
description Стаття присвячена дослідженню топографії фортеці та міста Кілії протягом 1650-х – 1790-х рр. на підставі описів та цілої низки графічних документів. В ній узагальнені відомі описи мандрівників-сучасників, але особливу увагу було приділено аналізу та публікації графічних джерел, що репрезентовані художніми малюнками, картами та планами, виконаними переважно військовими топографами та інженерами. З перших найбільш відомий пейзаж Кілії німецького торгівця Н.Е. Клеємана 1768 р., аналіз якого показав, що він не є повністю автентичним зображенням. Картографічних документів по темі відомо понад 20, з них опубліковано не більше половини, а цінними й інформативними є лише 5-6. Вони складаються з трьох хронологічних груп, які відображають ситуацію у 1770 р., 1790 р. і у 1794 р. За планами, перспективами та видами (профілями) вдалося досить повно уявити та описати конструкцію Старої фортеці Кілії та планіграфію її околиць, а також уточнити локалізацію низки об’єктів: веж, брам, мечетей, церков, лазень, кладовищ, митниці, базару, бійні та ін. У статті вперше розглядається подальша історія низки об’єктів фортеці та міста Кілії, зокрема мечетей, які були переосвячені на православні храми, та численних пам’ятників кількох мусульманських цвинтарів. Автор наводить документальні факти стосовно спроб повного руйнування Старої фортеці Кілії російськими військами у лютому-березні 1791 р. та вивезення наступного року мармурових надгробків з кладовищ Кілії на територію Російської імперії з метою оздоблення церков. Крім того, у статті публікується, знайдена автором у 1995 р. на центральному кладовищі міста, мармурова стела з написом, яка датована квітнем 1770 року.
first_indexed 2024-12-10T07:33:53Z
format Article
id doaj.art-54adb13439104fb2bd1e7414eda7bf1f
institution Directory Open Access Journal
issn 2708-4116
language English
last_indexed 2024-12-10T07:33:53Z
publishDate 2020-09-01
publisher Scientific Research Centre «Lukomorie»
record_format Article
series Старожитності Лукоморʼя
spelling doaj.art-54adb13439104fb2bd1e7414eda7bf1f2022-12-22T01:57:28ZengScientific Research Centre «Lukomorie»Старожитності Лукоморʼя2708-41162020-09-01253010.33782/2708-4116.2020.2.2121Топографія фортеці та міста Кілії за описами і графічними джерелами 1650-х – 1790-х рр.Ігор Сапожников0Відділ Криму і Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАНУСтаття присвячена дослідженню топографії фортеці та міста Кілії протягом 1650-х – 1790-х рр. на підставі описів та цілої низки графічних документів. В ній узагальнені відомі описи мандрівників-сучасників, але особливу увагу було приділено аналізу та публікації графічних джерел, що репрезентовані художніми малюнками, картами та планами, виконаними переважно військовими топографами та інженерами. З перших найбільш відомий пейзаж Кілії німецького торгівця Н.Е. Клеємана 1768 р., аналіз якого показав, що він не є повністю автентичним зображенням. Картографічних документів по темі відомо понад 20, з них опубліковано не більше половини, а цінними й інформативними є лише 5-6. Вони складаються з трьох хронологічних груп, які відображають ситуацію у 1770 р., 1790 р. і у 1794 р. За планами, перспективами та видами (профілями) вдалося досить повно уявити та описати конструкцію Старої фортеці Кілії та планіграфію її околиць, а також уточнити локалізацію низки об’єктів: веж, брам, мечетей, церков, лазень, кладовищ, митниці, базару, бійні та ін. У статті вперше розглядається подальша історія низки об’єктів фортеці та міста Кілії, зокрема мечетей, які були переосвячені на православні храми, та численних пам’ятників кількох мусульманських цвинтарів. Автор наводить документальні факти стосовно спроб повного руйнування Старої фортеці Кілії російськими військами у лютому-березні 1791 р. та вивезення наступного року мармурових надгробків з кладовищ Кілії на територію Російської імперії з метою оздоблення церков. Крім того, у статті публікується, знайдена автором у 1995 р. на центральному кладовищі міста, мармурова стела з написом, яка датована квітнем 1770 року.http://www.lukomor.mosk.mksat.net/index.php/lukomor/article/view/21дельта дунаю, стара фортеця кілії, графічні джерела, картографія, топографія, мусульманські пам’ятки та надгробки
spellingShingle Ігор Сапожников
Топографія фортеці та міста Кілії за описами і графічними джерелами 1650-х – 1790-х рр.
Старожитності Лукоморʼя
дельта дунаю, стара фортеця кілії, графічні джерела, картографія, топографія, мусульманські пам’ятки та надгробки
title Топографія фортеці та міста Кілії за описами і графічними джерелами 1650-х – 1790-х рр.
title_full Топографія фортеці та міста Кілії за описами і графічними джерелами 1650-х – 1790-х рр.
title_fullStr Топографія фортеці та міста Кілії за описами і графічними джерелами 1650-х – 1790-х рр.
title_full_unstemmed Топографія фортеці та міста Кілії за описами і графічними джерелами 1650-х – 1790-х рр.
title_short Топографія фортеці та міста Кілії за описами і графічними джерелами 1650-х – 1790-х рр.
title_sort топографія фортеці та міста кілії за описами і графічними джерелами 1650 х 1790 х рр
topic дельта дунаю, стара фортеця кілії, графічні джерела, картографія, топографія, мусульманські пам’ятки та надгробки
url http://www.lukomor.mosk.mksat.net/index.php/lukomor/article/view/21
work_keys_str_mv AT ígorsapožnikov topografíâfortecítamístakílíízaopisamiígrafíčnimidžerelami1650h1790hrr