Характеристика ліпідного обміну в підлітків з ожирінням та ознаками метаболічного синдрому
Одним із найважливіших питань сучасної медичної науки є метаболічний синдром, витоки якого сягають дитячого та підліткового віку. Діагностичні критерії метаболічного синдрому для дитячого контингенту розроблені Міжнародною діабетичною федерацією (IDF, 2007). Відомо, що атерогенна дисліпідемія є одни...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2022-02-01
|
| Series: | Сучасна педіатрія: Україна |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://mpu.med-expert.com.ua/article/view/253859 |
| Summary: | Одним із найважливіших питань сучасної медичної науки є метаболічний синдром, витоки якого сягають дитячого та підліткового віку. Діагностичні критерії метаболічного синдрому для дитячого контингенту розроблені Міжнародною діабетичною федерацією (IDF, 2007). Відомо, що атерогенна дисліпідемія є одним з основних і ранніх критеріїв метаболічного синдрому, що відіграє важливу роль у патогенезі атеросклеротичного процесу та пов’язаних із ним серцево-судинних захворювань. У зв’язку з недостатньою кількістю інформації щодо характеру дисліпідемії в підлітків та можливостей її корекції й профілактики є актуальним вивчення цієї проблеми.
Мета - вивчити особливості ліпідограми в підлітків з ожирінням та ознаками метаболічного синдрому.
Матеріали та методи. Обстежено 200 підлітків (віком 14-18 років), хворих на ожиріння, яких розподілено на дві групи: з метаболічним синдромом та без нього згідно з чинними рекомендаціями. Контрольна група складалася з 30 підлітків із нормальною масою тіла аналогічного віку. Для досягнення мети усім підліткам проведено комплексне обстеження з акцентом на ліпідний профіль крові уніфікованими методами відповідно до рекомендацій IFCC на напівавтоматичному фотометрі «Cormay Multi». Рівень β-ліпопротеїнів у сироватці крові визначено турбідиметричним методом М. Бурштейна і Ф. Самайла.
Результати. У підлітків із метаболічним синдромом виявлено ознаки атерогенної дисліпідемії, що проявлялися у вигляді підвищених рівнів тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності, β-ліпопротеїдів, тенденції до зниження холестерину ліпопротеїнів високої щільності. Встановлено достовірні кореляційні зв’язки між показниками атерогенної дисліпідемії та антропометричними вимірами, що вказує на підвищений ризик формування порушень ліпідного обміну в осіб саме з абдомінальним ожирінням.
Висновки. Отримані результати допоможуть загострити увагу практикуючих лікарів щодо атерогенної дисліпідемії в підлітків з ожирінням та ознаками метаболічного синдрому, а також сприятимуть ранньому терапевтичному втручанню та профілактиці наслідків.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Мета - дослідити основні показники розвитку і становлення репродуктивної системи дівчат-підлітків із гінекологічною патологією, народжених із дефіцитом маси тіла.
Матеріали та методи. Обстежено 53 дівчинки віком від 13 до 18 років, розподілені на групи залежно від маси тіла під час народження. 1-ша група (основна) - 26 дівчаток, народжених із масою тіла <3000,0 г; 2-га група (порівняння) - 27 дівчаток, народжених із масою тіла 3000-3700,0 г. Обстеження включало аналіз даних анамнезу, оцінку рівнів фізичного та статевого розвитку.
Результати. Середній вік досліджуваних дорівнював 14,5±1,8 року [12,7; 16,3]. У дівчаток, народжених із малою масою тіла, у пубертатному періоді спостерігалася менша динаміка як щорічного збільшення маси тіла, так і середньої маси тіла порівняно з дівчатками 2-ї групи. У всі вікові періоди відмічалося достовірне відставання у зрості в 1-й групі порівняно з 2-ї групою. Дефіцит зросту дітей у 13-14 років становив 3,5 см, у 15-16 років - 3,7 см, а в 17-18 років - 4,2 см. Найбільше збільшення зовнішніх розмірів кісткового таза відносно попереднього вікового періоду відзначалося в 15-16 років. У 1 і 2-й групах із поперечних розмірів таза найбільш інтенсивно збільшувалося D. cristarum, дещо менше - D. trochanterica. Проаналізувавши показники основних зовнішніх розмірів кісткового таза, можна зробити висновок, що у віці 13-14 і 15-16 років у дівчаток 1-ї групи розміри великого таза практично не відрізнялися від параметрів у 2-й групі. Однак у 17-18 років всі зовнішні розміри кісткового таза відставали від розмірів дітей 2-ї групи в середньому на 1 см, що свідчить про схильність до формування вузького таза в дівчаток, народжених із малою масою тіла. Середній сумарний бал статевого розвитку в 1-й групі в усі досліджувані вікові періоди був достовірно меншим, ніж у 2-й групі.
Висновки. У дівчат, народжених із малою масою тіла, спостерігається тенденція до затримки статевого розвитку за характером лобкового оволосіння, однак до кінця пубертатного періоду ця ознака наближається до параметрів ровесниць, народжених із нормальною масою тіла. Отже, до 18 років майже у всіх дівчаток, народжених із нормальною масою тіла, констатується повний ступінь вираженості вторинних статевих ознак, характерний для жінок репродуктивного віку. Водночас у дівчаток, народжених із малою масою тіла, відмічається уповільнення формування вторинних статевих ознак на юнацькій стадії розвитку.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|---|
| ISSN: | 2663-7553 2706-6134 |