Біоінформаційне виявлення продуцентів магнітних наночастинок серед залізо- і марганецьокисних бактерій

Проблематика. В Україні понад 17 % підземних водозаборів відносяться до некондиційних за вмістом заліза та 4,4 % – за вмістом марганцю. Підвищений вміст цих елементів спричиняє погіршення органолептичних властивостей питної води, призводить до утворення осадів і заростання водопровідних мереж через...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: Svitlana Gorobets, Oleksandr Kravchenko, Maryna Bulaievska, Olena Panchenko
Format: Article
Language:English
Published: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute 2018-06-01
Series:Innovative Biosystems and Bioengineering
Subjects:
Online Access:http://ibb.kpi.ua/article/view/124256
Description
Summary:Проблематика. В Україні понад 17 % підземних водозаборів відносяться до некондиційних за вмістом заліза та 4,4 % – за вмістом марганцю. Підвищений вміст цих елементів спричиняє погіршення органолептичних властивостей питної води, призводить до утворення осадів і заростання водопровідних мереж через розвиток залізобактерій. Тому актуальним є дослідження магнітних властивостей залізо- та марганецьокисних бактерій для можливості їх застосування у технологіях магнітної сепарації з метою удосконалення технологій очищення води з надмірним вмістом заліза та марганцю. Мета. Мета роботи полягає в пошуку потенційних продуцентів біогенних магнітних наночастинок (БМН) серед залізо- і марганецьокисних бактерій та класифікації останніх за типом внутрішньої структури (кристалічна чи аморфна) і місцем локалізації БМН (зовнішньоклітинна чи внутрішньо­клітинна) з використанням методів порівняльної геноміки. Методика реалізації. Для оцінки ступеня подібності білків біомінералізації БМН у магнітотаксисної бактерії Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1 та у залізо- і марганецьокисних бактерій застосовано методи попарного та множинного вирівнювання з використанням вільної в доступі програми “BLAST” Національного центру біотехнологічної інформації. Результати. Проведений біоінформаційний аналіз показав, що серед 30 досліджуваних залізо- та марганецьокисних бактерій, які є представниками 5 родів (р. Gallionella, р. Siderocapsa, р. Sphaerotilus, р. Hyphomicrobium, р. Leptothrix), потенційними продуцентами БМН є 28 мікроорганізмів. Висновки. Зроблено висновки щодо перспективності подальшого дослідження впливу магнітного поля на мікроорганізми р. Leptotrix, р. Sphaerotillus, р. Gallionella, р. Hyphomicrobium. Важливим напрямом для подальших експериментів є вивчення можливих шляхів проведення магнітної сепарації залізо- та марганецьокисних бактерій для запобігання вторинній контамінації питної води та утворенню відкладень у трубопроводах. Використання магнітних властивостей досліджених мікроорганізмів корисне для розробки шляхів видалення застарілих відкладень усередині трубопроводів.
ISSN:2616-177X