ДЕРЖАВИ ВИШЕГРАДСЬКОЇ ГРУПИ В УМОВАХ НОВИХ БЕЗПЕКОВИХ ВИКЛИКІВ ВНАСЛІДОК РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
Мета статті полягає в аналізі позиціонування держав-членів Вишеградської групи у новому безпековому середовищі, з’ясуванні особливостей їх співробітництва в нових геополітичних умовах. Завданнями дослідження є: охарактеризувати дії держав щодо посилення власної обороноздатності, проаналізувати ключ...
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2023-05-01
|
| Series: | Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://international-relations.knukim.edu.ua/article/view/278430 |
| Summary: | Мета статті полягає в аналізі позиціонування держав-членів Вишеградської групи у новому безпековому середовищі, з’ясуванні особливостей їх співробітництва в нових геополітичних умовах. Завданнями дослідження є: охарактеризувати дії держав щодо посилення власної обороноздатності, проаналізувати ключові зміни у досягненні енергетичної безпеки, з’ясувати особливості забезпечення інформаційної безпеки. У ході дослідження застосовано системний підхід для встановлення взаємозв’язку окремих подій та їх впливу на еволюцію позиціонування держав у новому безпековому середовищі, формування цілісної картини щодо впливу повномасштабного вторгнення РФ в Україну на їх безпекову політику. Використання хронологічного методу та івент- аналізу сприяло розгляду процесу взаємодії держав, порівняльний аналіз дозволив виокремити спільні та відмінні дії у їх зовнішній політиці на сучасному етапі. Для прогнозування перспектив у співробітництві країн було використано прогностичний метод. Зроблено висновки, що російсько-українська війна стала фактором турбулентності у світовому просторі, і Вишеградська група вимушена реагувати на глобальні процеси, що започатковані війною. Внаслідок іншої позиції Угорщини щодо співробітництва із Росією та надання воєнної підтримки Україні в рамках об’єднання ускладнилася координація дій. Імовірно, що група продовжить свою діяльність у тих сферах, в яких держави можуть досягти консенсусу, але ефективність безпекової взаємодії залишається під питанням, а відсутність єдності щодо нових безпекових викликів не сприятиме зміцненню стабільності у регіоні Центральної Європи. Водночас Польща, Чехія та Словаччина розпочали курс на посилення обороноздатності, енергетичної незалежності, інформаційної протидії російській пропаганді, що свідчить про їх активну політику в умовах нових безпекових загроз. Від політичної волі держав залежатиме у майбутньому, наскільки вони будуть готовими використати потенціал об’єднання для просування своїх національних інтересів та забезпечення національної безпеки.
|
|---|---|
| ISSN: | 2616-745X 2616-7794 |