| Summary: | У статті проаналізовано особливості дисциплінарного провадження в Національній поліції в умовах дії воєнного стану. Розкрито актуальність дослідження особливостей дисциплінарного провадження в органах Національної поліції, що обумовлена специфікою несення служби працівниками поліції в умовах правового режиму воєнного стану. Встановлено, що дисциплінарне провадження виступає структурним елементом адміністративного юрисдикційного процесу та розуміється автором у якості сукупності врегульованих нормами адміністративного процесуального права послідовних взаємопов’язаних дій учасників дисциплінарного провадження, спрямованих на розгляд та вирішення дисциплінарних справ щодо притягнення працівників поліції до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Підкреслено важливе значення правового врегулювання механізму призупинення строків давності притягнення до дисциплінарної відповідальності, що сприяє ефективній реалізації принципу невідворотності покарання за вчинення дисциплінарного проступку. Висловлено потребу нормативного уточнення процедури виклику поліцейських для дачі пояснень в рамках дисциплінарного провадження, оскільки вона не передбачає наявності нормативно визначеної форми бланку виклику. Обґрунтовано необхідність деталізації правової конструкції «інша посада», в контексті тимчасового виконання обов’язків відстороненим від основної посади поліцейським. Акцентовано увагу на невизначеності організаційного підпорядкування відстороненого поліцейського, який гіпотетично може тимчасово виконувати обов’язки як у цьому ж структурному підрозділі, так і в іншому. Виокремлено типові порушення законності та дисципліни в діяльності працівників поліції, до числа яких віднесено: незаконне адміністративне затримання громадян; порушення вимог закону при застосуванні спецзасобів при затриманні осіб; безпідставне тримання затриманих понад три години та випадки внесення до протоколів про адміністративне замання затриманих понад три години та випадки внесення до протоколів про адміністративне затримання недостовірного часу фактичного затримання порушників; безпідставна зупинка транспортних засобів; порушення вимог статті 221 КУпАП щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, вчинені неповнолітніми; ігнорування вимог щодо інформування Регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про затримання особи; неповідомлення родичів громадян, затриманих за вчинення адміністративних правопорушень, про місце їх перебування; порушення вимог ст.ст. 33, 36, 277-284 КУпАП щодо строків та порядку розгляду справ, меж накладення стягнень, змісту постанов, вручення їх порушникам; перевищення поліцейськими влади та службових повноважень; порушення норм професійної етики тощо.
|
|---|