Вплив пунктату кісткового мозку на відновлення пошкодженого сідничого нерва (експериментальне дослідження).

Актуальність. Проблема низької ефективності відновлення пошкодженого периферійного нерва пов’язана з тривалою регенерацією нервових волокон та пізньою реіннервацією. Застосування аутологічного пунктату кісткового мозку пропонується для трофічної підтримки та стимуляції дистального нерва на шляху про...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: A. S. Lysak
Format: Article
Language:Russian
Published: Ministry of Health of Ukraine. Dnipropetrovsk Medical Academy 2019-09-01
Series:Морфологія
Subjects:
Online Access:http://morphology.dma.dp.ua/article/view/185100
_version_ 1811245778686967808
author A. S. Lysak
author_facet A. S. Lysak
author_sort A. S. Lysak
collection DOAJ
description Актуальність. Проблема низької ефективності відновлення пошкодженого периферійного нерва пов’язана з тривалою регенерацією нервових волокон та пізньою реіннервацією. Застосування аутологічного пунктату кісткового мозку пропонується для трофічної підтримки та стимуляції дистального нерва на шляху проростання нервових волокон. Мета: дослідити вплив аспірату кісткового мозку на регенерацію пошкодженого сідничого нерва при одночасному та відтермінованому введенні. Методи. Кроликам моделювали повну нейротомію та накладали два шва нерва по типу кінець-в-кінець. У групі 1 лише звивали нерв, у групі 2 додатково вводили аутологічнийпунктат кісткового мозку, у групі 3 пунктат вводили через 7 тижнів після шва нерва. Гістологічними та морфометричними методами оцінювали регенерацію нерва на рівні шва нерва і через 5-6 см через 8, 12 і 18 тижнів після операції. Результати. У групі 1, 2 і 3 через 8 тижнів регенерував нерв у дистальний сегмент на рівні 20,8%, 33,3% і 41,6%; через 12 тижнів - 41,6%, 72,9% і 75,0%; через 18 тижнів - 47,9%, 77,1% і 72,9%. Регенерація достовірно зростала у термін 8-18 тижнів у нервах групи 1, а у групі 2 і 3 відновлення було достовірно швидшим, але щільність нервових волокон не досягала значень у нервах псевдооперованих тварин. Висновки. Застосування аутологічногопунктату кісткового мозку стимулює регенерацію хірургічно відновленого сідничогонерва, збільшуючи щільність регенерації нервових волокон та їх мієлінізацію. Введення пунктату безпосередньо після травми стимулює відновні процеси у більшій мірі, ніж при відтермінованому введенні, але різницю виявлено тільки на ранніх етапах відновлення.
first_indexed 2024-04-12T14:44:15Z
format Article
id doaj.art-5ac28dc54a76408e8bab626a11c02a2c
institution Directory Open Access Journal
issn 1997-9665
language Russian
last_indexed 2024-04-12T14:44:15Z
publishDate 2019-09-01
publisher Ministry of Health of Ukraine. Dnipropetrovsk Medical Academy
record_format Article
series Морфологія
spelling doaj.art-5ac28dc54a76408e8bab626a11c02a2c2022-12-22T03:28:43ZrusMinistry of Health of Ukraine. Dnipropetrovsk Medical AcademyМорфологія1997-96652019-09-01133666910.26641/1997-9665.2019.3.66-69185100Вплив пунктату кісткового мозку на відновлення пошкодженого сідничого нерва (експериментальне дослідження).A. S. Lysak0ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», КиївАктуальність. Проблема низької ефективності відновлення пошкодженого периферійного нерва пов’язана з тривалою регенерацією нервових волокон та пізньою реіннервацією. Застосування аутологічного пунктату кісткового мозку пропонується для трофічної підтримки та стимуляції дистального нерва на шляху проростання нервових волокон. Мета: дослідити вплив аспірату кісткового мозку на регенерацію пошкодженого сідничого нерва при одночасному та відтермінованому введенні. Методи. Кроликам моделювали повну нейротомію та накладали два шва нерва по типу кінець-в-кінець. У групі 1 лише звивали нерв, у групі 2 додатково вводили аутологічнийпунктат кісткового мозку, у групі 3 пунктат вводили через 7 тижнів після шва нерва. Гістологічними та морфометричними методами оцінювали регенерацію нерва на рівні шва нерва і через 5-6 см через 8, 12 і 18 тижнів після операції. Результати. У групі 1, 2 і 3 через 8 тижнів регенерував нерв у дистальний сегмент на рівні 20,8%, 33,3% і 41,6%; через 12 тижнів - 41,6%, 72,9% і 75,0%; через 18 тижнів - 47,9%, 77,1% і 72,9%. Регенерація достовірно зростала у термін 8-18 тижнів у нервах групи 1, а у групі 2 і 3 відновлення було достовірно швидшим, але щільність нервових волокон не досягала значень у нервах псевдооперованих тварин. Висновки. Застосування аутологічногопунктату кісткового мозку стимулює регенерацію хірургічно відновленого сідничогонерва, збільшуючи щільність регенерації нервових волокон та їх мієлінізацію. Введення пунктату безпосередньо після травми стимулює відновні процеси у більшій мірі, ніж при відтермінованому введенні, але різницю виявлено тільки на ранніх етапах відновлення.http://morphology.dma.dp.ua/article/view/185100сідничий нервтравмашов кінець-в-кінецьпунктат кісткового мозкуморфологіяморфометрія
spellingShingle A. S. Lysak
Вплив пунктату кісткового мозку на відновлення пошкодженого сідничого нерва (експериментальне дослідження).
Морфологія
сідничий нерв
травма
шов кінець-в-кінець
пунктат кісткового мозку
морфологія
морфометрія
title Вплив пунктату кісткового мозку на відновлення пошкодженого сідничого нерва (експериментальне дослідження).
title_full Вплив пунктату кісткового мозку на відновлення пошкодженого сідничого нерва (експериментальне дослідження).
title_fullStr Вплив пунктату кісткового мозку на відновлення пошкодженого сідничого нерва (експериментальне дослідження).
title_full_unstemmed Вплив пунктату кісткового мозку на відновлення пошкодженого сідничого нерва (експериментальне дослідження).
title_short Вплив пунктату кісткового мозку на відновлення пошкодженого сідничого нерва (експериментальне дослідження).
title_sort вплив пунктату кісткового мозку на відновлення пошкодженого сідничого нерва експериментальне дослідження
topic сідничий нерв
травма
шов кінець-в-кінець
пунктат кісткового мозку
морфологія
морфометрія
url http://morphology.dma.dp.ua/article/view/185100
work_keys_str_mv AT aslysak vplivpunktatukístkovogomozkunavídnovlennâpoškodženogosídničogonervaeksperimentalʹnedoslídžennâ