СОНАТИ О. СКРЯБІНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ ЗДОБУТОК ОДЕСЬКИХ ПІАНІСТІВ

У статті проаналізовано творчість О. Скрябіна та вплив салонного мистецтва Одеси кінця ХІХ ст. на формування емоційно-піднесеного сприйняття одеською публікою піаніста і композитора та творення ним музичних абстракцій промістеральних образів-тем трьох останніх Сонат. Тож, дослідження генія Скрябіна...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Лілія Михайлівна Шевченко
Format: Article
Language:English
Published: Kyiv National University of Culture and Arts 2019-06-01
Series:Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство
Subjects:
Online Access:http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/172689
_version_ 1797775415940481024
author Лілія Михайлівна Шевченко
author_facet Лілія Михайлівна Шевченко
author_sort Лілія Михайлівна Шевченко
collection DOAJ
description У статті проаналізовано творчість О. Скрябіна та вплив салонного мистецтва Одеси кінця ХІХ ст. на формування емоційно-піднесеного сприйняття одеською публікою піаніста і композитора та творення ним музичних абстракцій промістеральних образів-тем трьох останніх Сонат. Тож, дослідження генія Скрябіна безумовно є актуальним для кращого розуміння його значущості для світової музичної громадськості та його впливу на Україну. Метою дослідження є розкриття впливу одеського музично-культурного середовища на творчість О. Скрябіна та засвоєння його спадщини в Одесі на прикладі піаністичних внесків та творчого пошуку Містерії, на матеріалі заготовок якої вибудовувалися три останні Сонати творця «Прометея». Методологічною основою виступає інтонаційний підхід стильового порівняльного аналізу та історичного, герменевтичного аналізу музикознавчого методу. Методологічна специфіка зумовлена, насамперед, типом музикознавчої думки і ступінню інтегрованості творів О. Скрябіна до гуманітарно-культурологічного контексту та загальною спрямованістю музикознавчого аналізу. Висновки. Доведено, що одеська піаністична школа мала суттєвий виток в успіху премʼєри фортепіанного Концерту в 1898 р., що заклало пієтет Скрябіна у салонних засадах його піанізму й композицій. У скрябінівських композиціях екстатична лірика відсторонює театральну змістовну антитетичність на користь монологічної всеохоплюючої радості Долання драматизму/трагізму буття, втілення якої вирішується опорою на скрябінівську дзвонність. Містична узагальненість дзвонності Скрябіна протистоїть натуралізму купкистів і Рахманінова, але має спільний з ними виток у православному інструменталізмі церковного дзвоніння, невідривного від абстракції танечності.
first_indexed 2024-03-12T22:35:25Z
format Article
id doaj.art-5b6f9fe526984088aeb735fe68d80754
institution Directory Open Access Journal
issn 2410-1176
2616-4183
language English
last_indexed 2024-03-12T22:35:25Z
publishDate 2019-06-01
publisher Kyiv National University of Culture and Arts
record_format Article
series Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство
spelling doaj.art-5b6f9fe526984088aeb735fe68d807542023-07-21T12:41:55ZengKyiv National University of Culture and ArtsВісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство2410-11762616-41832019-06-014010.31866/2410-1176.40.2019.172689172689СОНАТИ О. СКРЯБІНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ ЗДОБУТОК ОДЕСЬКИХ ПІАНІСТІВЛілія Михайлівна Шевченко0Одеська національна музична академіяім. А. В. Нежданової У статті проаналізовано творчість О. Скрябіна та вплив салонного мистецтва Одеси кінця ХІХ ст. на формування емоційно-піднесеного сприйняття одеською публікою піаніста і композитора та творення ним музичних абстракцій промістеральних образів-тем трьох останніх Сонат. Тож, дослідження генія Скрябіна безумовно є актуальним для кращого розуміння його значущості для світової музичної громадськості та його впливу на Україну. Метою дослідження є розкриття впливу одеського музично-культурного середовища на творчість О. Скрябіна та засвоєння його спадщини в Одесі на прикладі піаністичних внесків та творчого пошуку Містерії, на матеріалі заготовок якої вибудовувалися три останні Сонати творця «Прометея». Методологічною основою виступає інтонаційний підхід стильового порівняльного аналізу та історичного, герменевтичного аналізу музикознавчого методу. Методологічна специфіка зумовлена, насамперед, типом музикознавчої думки і ступінню інтегрованості творів О. Скрябіна до гуманітарно-культурологічного контексту та загальною спрямованістю музикознавчого аналізу. Висновки. Доведено, що одеська піаністична школа мала суттєвий виток в успіху премʼєри фортепіанного Концерту в 1898 р., що заклало пієтет Скрябіна у салонних засадах його піанізму й композицій. У скрябінівських композиціях екстатична лірика відсторонює театральну змістовну антитетичність на користь монологічної всеохоплюючої радості Долання драматизму/трагізму буття, втілення якої вирішується опорою на скрябінівську дзвонність. Містична узагальненість дзвонності Скрябіна протистоїть натуралізму купкистів і Рахманінова, але має спільний з ними виток у православному інструменталізмі церковного дзвоніння, невідривного від абстракції танечності. http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/172689символізмноваційність мисленнясалонне мистецтвофортепіанна гра«легкі» фортепіаносалонний піанізм
spellingShingle Лілія Михайлівна Шевченко
СОНАТИ О. СКРЯБІНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ ЗДОБУТОК ОДЕСЬКИХ ПІАНІСТІВ
Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство
символізм
новаційність мислення
салонне мистецтво
фортепіанна гра
«легкі» фортепіано
салонний піанізм
title СОНАТИ О. СКРЯБІНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ ЗДОБУТОК ОДЕСЬКИХ ПІАНІСТІВ
title_full СОНАТИ О. СКРЯБІНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ ЗДОБУТОК ОДЕСЬКИХ ПІАНІСТІВ
title_fullStr СОНАТИ О. СКРЯБІНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ ЗДОБУТОК ОДЕСЬКИХ ПІАНІСТІВ
title_full_unstemmed СОНАТИ О. СКРЯБІНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ ЗДОБУТОК ОДЕСЬКИХ ПІАНІСТІВ
title_short СОНАТИ О. СКРЯБІНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ ЗДОБУТОК ОДЕСЬКИХ ПІАНІСТІВ
title_sort сонати о скрябіна як репертуарний здобуток одеських піаністів
topic символізм
новаційність мислення
салонне мистецтво
фортепіанна гра
«легкі» фортепіано
салонний піанізм
url http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/172689
work_keys_str_mv AT lílíâmihajlívnaševčenko sonatioskrâbínaâkrepertuarnijzdobutokodesʹkihpíanístív