Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою
Предмет дослідження у пропонованій статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | deu |
| Published: |
Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University
2022-10-01
|
| Series: | Синопсис: текст, контекст, медіа |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/538 |
| _version_ | 1797326791056031744 |
|---|---|
| author | Олександр Боронь |
| author_facet | Олександр Боронь |
| author_sort | Олександр Боронь |
| collection | DOAJ |
| description | Предмет дослідження у пропонованій статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей поета про Японію. У процесі дослідження використано традиційні засоби й методи літературного джерелознавства, а також метод філологічного прочитання. Ураховано напрацювання попередників, зокрема Леоніда Большакова і Миколи Сулими, до міркувань яких запропоновано кілька коректив. Автор статті вважає перспективним шляхом пошуку ретельний перегляд доведеної поетової лектури, зокрема періодики. Новизна статті полягає в тому, що в результаті такого підходу вперше обґрунтовано залучення до кола Шевченкового читання статті Євгенія Корша з циклу «Япония и японцы» (1852), яка, безперечно, була для засланця одним із посутніх джерел інформації про цю далекосхідну країну, її політичний устрій, культуру. Великий пасаж у статті Корша присвячено опису театру і, зокрема, крикливої декламації акторів, яка, ймовірно, запам’яталася Шевченкові.
Результати дослідження. Підтверджено міркування Миколи Сулими, що український поет був обізнаний із циклом опублікованих у «Морском сборнике» (1855) статей Івана Гончарова «Русские в Японии в конце 1853 и в начале 1854 годов», які пізніше увійшли до книжки нарисів «Фрегат “Паллада”». Водночас слід обережніше трактувати стилістичний вплив російського письменника. Шевченко, як і Гончаров, як і багато інших його сучасників, вживав слово «комедія» в описаних контекстах у суто побутовому значенні, а не в термінологічному. Ясна річ, у Шевченка йдеться не про японську лялькову комедію: він лексично поєднав лялькову виставу з комедією, ситуативно помітивши в архієрейській службі в Нижньому Новгороді «щось японське». Натомість вислів «японська комедія», схоже, справді з’явився під враженням від описів японського театру з його галасливими акторами, у якому, за переконанням поета, очевидно, не було гармонії та витонченості, що й дало підставу для порівняння з хресною ходою в московському Кремлі. У слововживанні в щоденнику, зокрема в порівняннях, Шевченко залишався доволі оригінальним, а часом, як у згадках про «японське», був суб’єктивним, що не дає змоги однозначно витлумачити ці записи. |
| first_indexed | 2024-03-08T06:29:16Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-615526a7b6ca4419b6b0bbd47053cade |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2311-259X |
| language | deu |
| last_indexed | 2024-03-08T06:29:16Z |
| publishDate | 2022-10-01 |
| publisher | Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University |
| record_format | Article |
| series | Синопсис: текст, контекст, медіа |
| spelling | doaj.art-615526a7b6ca4419b6b0bbd47053cade2024-02-03T12:13:37ZdeuBorys Grinchenko Kyiv Metropolitan UniversityСинопсис: текст, контекст, медіа2311-259X2022-10-01283140–145140–14510.28925/2311-259x.2022.3.6611Джерела Шевченкової обізнаності з японською культуроюОлександр Боронь0https://orcid.org/0000-0002-1014-2219Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН УкраїниПредмет дослідження у пропонованій статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей поета про Японію. У процесі дослідження використано традиційні засоби й методи літературного джерелознавства, а також метод філологічного прочитання. Ураховано напрацювання попередників, зокрема Леоніда Большакова і Миколи Сулими, до міркувань яких запропоновано кілька коректив. Автор статті вважає перспективним шляхом пошуку ретельний перегляд доведеної поетової лектури, зокрема періодики. Новизна статті полягає в тому, що в результаті такого підходу вперше обґрунтовано залучення до кола Шевченкового читання статті Євгенія Корша з циклу «Япония и японцы» (1852), яка, безперечно, була для засланця одним із посутніх джерел інформації про цю далекосхідну країну, її політичний устрій, культуру. Великий пасаж у статті Корша присвячено опису театру і, зокрема, крикливої декламації акторів, яка, ймовірно, запам’яталася Шевченкові. Результати дослідження. Підтверджено міркування Миколи Сулими, що український поет був обізнаний із циклом опублікованих у «Морском сборнике» (1855) статей Івана Гончарова «Русские в Японии в конце 1853 и в начале 1854 годов», які пізніше увійшли до книжки нарисів «Фрегат “Паллада”». Водночас слід обережніше трактувати стилістичний вплив російського письменника. Шевченко, як і Гончаров, як і багато інших його сучасників, вживав слово «комедія» в описаних контекстах у суто побутовому значенні, а не в термінологічному. Ясна річ, у Шевченка йдеться не про японську лялькову комедію: він лексично поєднав лялькову виставу з комедією, ситуативно помітивши в архієрейській службі в Нижньому Новгороді «щось японське». Натомість вислів «японська комедія», схоже, справді з’явився під враженням від описів японського театру з його галасливими акторами, у якому, за переконанням поета, очевидно, не було гармонії та витонченості, що й дало підставу для порівняння з хресною ходою в московському Кремлі. У слововживанні в щоденнику, зокрема в порівняннях, Шевченко залишався доволі оригінальним, а часом, як у згадках про «японське», був суб’єктивним, що не дає змоги однозначно витлумачити ці записи.https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/538щоденниккоментартлумаченняколо читанняперіодика |
| spellingShingle | Олександр Боронь Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою Синопсис: текст, контекст, медіа щоденник коментар тлумачення коло читання періодика |
| title | Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою |
| title_full | Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою |
| title_fullStr | Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою |
| title_full_unstemmed | Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою |
| title_short | Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою |
| title_sort | джерела шевченкової обізнаності з японською культурою |
| topic | щоденник коментар тлумачення коло читання періодика |
| url | https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/538 |
| work_keys_str_mv | AT oleksandrboronʹ džerelaševčenkovoíobíznanostízâponsʹkoûkulʹturoû |