Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму
Задум статті полягає у встановленні зв’язків між ученням Григорія Сковороди та чільними тенденціями в західній філософії. Оскільки шукані впливи, подібності та паралелі є переважно неявними, головною метою розвідки є виявлення спільних мотивів мислення, а не прямої залежності. Проте найбільша трудні...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
National University of Kyiv-Mohyla Academy
2022-12-01
|
| Series: | Наукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://nzpr.ukma.edu.ua/article/view/273399 |
| _version_ | 1797895839038832640 |
|---|---|
| author | Taras Lyuty |
| author_facet | Taras Lyuty |
| author_sort | Taras Lyuty |
| collection | DOAJ |
| description | Задум статті полягає у встановленні зв’язків між ученням Григорія Сковороди та чільними тенденціями в західній філософії. Оскільки шукані впливи, подібності та паралелі є переважно неявними, головною метою розвідки є виявлення спільних мотивів мислення, а не прямої залежності. Проте найбільша трудність полягає в тому, що українського філософа непросто зарахувати до якогось конкретного новочасного інтелектуального руху. Припускають, що його місце у філософії десь на перехресті між містичною та раціоналістичною традиціями. Спочатку в статті порівняно погляди німецьких містиків із концептами Сковороди. А потім детальніше проаналізовано спосіб його мислення поруч із ученнями Майстра Екгарта і Якоба Бьоме – двох яскравих представників цього різновиду містицизму. Оскільки містики вплинули на становлення європейського масонства, з’ясовується, чи поділяв ці ідеї також і Сковорода. Подальший фокус дослідження зосереджено на добі Просвітництва. Тому поставлено запитання: чи можна вважати філософію Сковороди просвітницькою? Для пошуку відповіді на нього для порівняння зі Сковородою обрано двох несхожих між собою західних представників цієї епохи, Імануеля Канта та Жана-Жака Русо. Нарешті, на прикладі філософії Сорена К’єркеґора показано перспективу розвитку поглядів Сковороди в пізнішій європейській думці. Відповідаючи тенденціям своєї доби, в якій було місце для протилежних інтелектуальних пошуків, Сковорода не уникає містичних і розумових начал. Там, де логіко-раціональна мова видавалася йому непридатною і безсилою, він удається до символізму, не оминаючи мистецьких і літературних засобів вираження. Філософ не зраджує розумові заради ірраціонального. Та раціоналізм принципово не визначає спосіб мислення Сковороди. Він скептично поставився до поширення природознавства та загальної освіченості, хоч і не заперечував їх. Згідно з його переконаннями, знати про світ іще недостатньо для суспільної гармонії, позаяк освіта починається з самопізнання. Видима природа лише натякає на приховану істину. Водночас остаточно відкидати просвітницьку настанову в ученні Сковороди теж не варто. Замість тотального проєкту розуму він пропонує індивідуальний, коли знання про людину та Всесвіт корелюють між собою. Проте дійти цього вдається лише через відкриття власної особистості. |
| first_indexed | 2024-04-10T07:32:05Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-641c6c2c3662487eb24aa578ea180575 |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2617-1678 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-04-10T07:32:05Z |
| publishDate | 2022-12-01 |
| publisher | National University of Kyiv-Mohyla Academy |
| record_format | Article |
| series | Наукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство |
| spelling | doaj.art-641c6c2c3662487eb24aa578ea1805752023-02-23T13:31:37ZengNational University of Kyiv-Mohyla AcademyНаукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство2617-16782022-12-019-10322https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.3-22Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізмуTaras Lyuty0https://orcid.org/0000-0002-0381-6916National University of Kyiv-Mohyla Academy, UkraineЗадум статті полягає у встановленні зв’язків між ученням Григорія Сковороди та чільними тенденціями в західній філософії. Оскільки шукані впливи, подібності та паралелі є переважно неявними, головною метою розвідки є виявлення спільних мотивів мислення, а не прямої залежності. Проте найбільша трудність полягає в тому, що українського філософа непросто зарахувати до якогось конкретного новочасного інтелектуального руху. Припускають, що його місце у філософії десь на перехресті між містичною та раціоналістичною традиціями. Спочатку в статті порівняно погляди німецьких містиків із концептами Сковороди. А потім детальніше проаналізовано спосіб його мислення поруч із ученнями Майстра Екгарта і Якоба Бьоме – двох яскравих представників цього різновиду містицизму. Оскільки містики вплинули на становлення європейського масонства, з’ясовується, чи поділяв ці ідеї також і Сковорода. Подальший фокус дослідження зосереджено на добі Просвітництва. Тому поставлено запитання: чи можна вважати філософію Сковороди просвітницькою? Для пошуку відповіді на нього для порівняння зі Сковородою обрано двох несхожих між собою західних представників цієї епохи, Імануеля Канта та Жана-Жака Русо. Нарешті, на прикладі філософії Сорена К’єркеґора показано перспективу розвитку поглядів Сковороди в пізнішій європейській думці. Відповідаючи тенденціям своєї доби, в якій було місце для протилежних інтелектуальних пошуків, Сковорода не уникає містичних і розумових начал. Там, де логіко-раціональна мова видавалася йому непридатною і безсилою, він удається до символізму, не оминаючи мистецьких і літературних засобів вираження. Філософ не зраджує розумові заради ірраціонального. Та раціоналізм принципово не визначає спосіб мислення Сковороди. Він скептично поставився до поширення природознавства та загальної освіченості, хоч і не заперечував їх. Згідно з його переконаннями, знати про світ іще недостатньо для суспільної гармонії, позаяк освіта починається з самопізнання. Видима природа лише натякає на приховану істину. Водночас остаточно відкидати просвітницьку настанову в ученні Сковороди теж не варто. Замість тотального проєкту розуму він пропонує індивідуальний, коли знання про людину та Всесвіт корелюють між собою. Проте дійти цього вдається лише через відкриття власної особистості.http://nzpr.ukma.edu.ua/article/view/273399григорій сковородазахідна філософіямістицизмраціоналізм |
| spellingShingle | Taras Lyuty Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму Наукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство григорій сковорода західна філософія містицизм раціоналізм |
| title | Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму |
| title_full | Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму |
| title_fullStr | Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму |
| title_full_unstemmed | Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму |
| title_short | Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму |
| title_sort | григорій сковорода і західноєвропейська філософія між берегами містики та раціоналізму |
| topic | григорій сковорода західна філософія містицизм раціоналізм |
| url | http://nzpr.ukma.edu.ua/article/view/273399 |
| work_keys_str_mv | AT taraslyuty grigoríjskovorodaízahídnoêvropejsʹkafílosofíâmížberegamimístikitaracíonalízmu |