Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму

Задум статті полягає у встановленні зв’язків між ученням Григорія Сковороди та чільними тенденціями в західній філософії. Оскільки шукані впливи, подібності та паралелі є переважно неявними, головною метою розвідки є виявлення спільних мотивів мислення, а не прямої залежності. Проте найбільша трудні...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Taras Lyuty
Format: Article
Language:English
Published: National University of Kyiv-Mohyla Academy 2022-12-01
Series:Наукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство
Subjects:
Online Access:http://nzpr.ukma.edu.ua/article/view/273399
_version_ 1797895839038832640
author Taras Lyuty
author_facet Taras Lyuty
author_sort Taras Lyuty
collection DOAJ
description Задум статті полягає у встановленні зв’язків між ученням Григорія Сковороди та чільними тенденціями в західній філософії. Оскільки шукані впливи, подібності та паралелі є переважно неявними, головною метою розвідки є виявлення спільних мотивів мислення, а не прямої залежності. Проте найбільша трудність полягає в тому, що українського філософа непросто зарахувати до якогось конкретного новочасного інтелектуального руху. Припускають, що його місце у філософії десь на перехресті між містичною та раціоналістичною традиціями. Спочатку в статті порівняно погляди німецьких містиків із концептами Сковороди. А потім детальніше проаналізовано спосіб його мислення поруч із ученнями Майстра Екгарта і Якоба Бьоме – двох яскравих представників цього різновиду містицизму. Оскільки містики вплинули на становлення європейського масонства, з’ясовується, чи поділяв ці ідеї також і Сковорода. Подальший фокус дослідження зосереджено на добі Просвітництва. Тому поставлено запитання: чи можна вважати філософію Сковороди просвітницькою? Для пошуку відповіді на нього для порівняння зі Сковородою обрано двох несхожих між собою західних представників цієї епохи, Імануеля Канта та Жана-Жака Русо. Нарешті, на прикладі філософії Сорена К’єркеґора показано перспективу розвитку поглядів Сковороди в пізнішій європейській думці. Відповідаючи тенденціям своєї доби, в якій було місце для протилежних інтелектуальних пошуків, Сковорода не уникає містичних і розумових начал. Там, де логіко-раціональна мова видавалася йому непридатною і безсилою, він удається до символізму, не оминаючи мистецьких і літературних засобів вираження. Філософ не зраджує розумові заради ірраціонального. Та раціоналізм принципово не визначає спосіб мислення Сковороди. Він скептично поставився до поширення природознавства та загальної освіченості, хоч і не заперечував їх. Згідно з його переконаннями, знати про світ іще недостатньо для суспільної гармонії, позаяк освіта починається з самопізнання. Видима природа лише натякає на приховану істину. Водночас остаточно відкидати просвітницьку настанову в ученні Сковороди теж не варто. Замість тотального проєкту розуму він пропонує індивідуальний, коли знання про людину та Всесвіт корелюють між собою. Проте дійти цього вдається лише через відкриття власної особистості.
first_indexed 2024-04-10T07:32:05Z
format Article
id doaj.art-641c6c2c3662487eb24aa578ea180575
institution Directory Open Access Journal
issn 2617-1678
language English
last_indexed 2024-04-10T07:32:05Z
publishDate 2022-12-01
publisher National University of Kyiv-Mohyla Academy
record_format Article
series Наукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство
spelling doaj.art-641c6c2c3662487eb24aa578ea1805752023-02-23T13:31:37ZengNational University of Kyiv-Mohyla AcademyНаукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство2617-16782022-12-019-10322https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.3-22Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізмуTaras Lyuty0https://orcid.org/0000-0002-0381-6916National University of Kyiv-Mohyla Academy, UkraineЗадум статті полягає у встановленні зв’язків між ученням Григорія Сковороди та чільними тенденціями в західній філософії. Оскільки шукані впливи, подібності та паралелі є переважно неявними, головною метою розвідки є виявлення спільних мотивів мислення, а не прямої залежності. Проте найбільша трудність полягає в тому, що українського філософа непросто зарахувати до якогось конкретного новочасного інтелектуального руху. Припускають, що його місце у філософії десь на перехресті між містичною та раціоналістичною традиціями. Спочатку в статті порівняно погляди німецьких містиків із концептами Сковороди. А потім детальніше проаналізовано спосіб його мислення поруч із ученнями Майстра Екгарта і Якоба Бьоме – двох яскравих представників цього різновиду містицизму. Оскільки містики вплинули на становлення європейського масонства, з’ясовується, чи поділяв ці ідеї також і Сковорода. Подальший фокус дослідження зосереджено на добі Просвітництва. Тому поставлено запитання: чи можна вважати філософію Сковороди просвітницькою? Для пошуку відповіді на нього для порівняння зі Сковородою обрано двох несхожих між собою західних представників цієї епохи, Імануеля Канта та Жана-Жака Русо. Нарешті, на прикладі філософії Сорена К’єркеґора показано перспективу розвитку поглядів Сковороди в пізнішій європейській думці. Відповідаючи тенденціям своєї доби, в якій було місце для протилежних інтелектуальних пошуків, Сковорода не уникає містичних і розумових начал. Там, де логіко-раціональна мова видавалася йому непридатною і безсилою, він удається до символізму, не оминаючи мистецьких і літературних засобів вираження. Філософ не зраджує розумові заради ірраціонального. Та раціоналізм принципово не визначає спосіб мислення Сковороди. Він скептично поставився до поширення природознавства та загальної освіченості, хоч і не заперечував їх. Згідно з його переконаннями, знати про світ іще недостатньо для суспільної гармонії, позаяк освіта починається з самопізнання. Видима природа лише натякає на приховану істину. Водночас остаточно відкидати просвітницьку настанову в ученні Сковороди теж не варто. Замість тотального проєкту розуму він пропонує індивідуальний, коли знання про людину та Всесвіт корелюють між собою. Проте дійти цього вдається лише через відкриття власної особистості.http://nzpr.ukma.edu.ua/article/view/273399григорій сковородазахідна філософіямістицизмраціоналізм
spellingShingle Taras Lyuty
Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму
Наукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство
григорій сковорода
західна філософія
містицизм
раціоналізм
title Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму
title_full Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму
title_fullStr Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму
title_full_unstemmed Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму
title_short Григорій Сковорода і західноєвропейська філософія: між берегами містики та раціоналізму
title_sort григорій сковорода і західноєвропейська філософія між берегами містики та раціоналізму
topic григорій сковорода
західна філософія
містицизм
раціоналізм
url http://nzpr.ukma.edu.ua/article/view/273399
work_keys_str_mv AT taraslyuty grigoríjskovorodaízahídnoêvropejsʹkafílosofíâmížberegamimístikitaracíonalízmu