| Summary: | Ця стаття присвячена характеристиці юридичного змісту та реального стану впровадження принципу внутрішньої незалежності судді в Україні.
Наголошується, що важливість формування незалежної судової системи є одним із найважливіших показників побудови справді правової України. Адже в демократичній правовій державі лише судова влада може остаточно вирішити правовий спір чи конфлікт. Але вона зможе виконати своє призначення лише за умов, коли буде справді незалежною, неупередженою та доступною для кожного, а закріплення прав і свобод у законодавчих актах – однозначним, ясним, точним, системним і доступним для всіх. Поза тим, яким би досконалим не було законодавство, його норми стають декларативними, якщо не мають механізму дотримання передбачених у них прав та обов’язків. В Україні питання судової реформи є надзвичайно актуальним, оскільки відсоток населення країни, яке вірить у можливість захисту своїх прав та інтересів у суді, є невеликим, а кількість неправосудних рішень – надто значною.
Встановлено, що одним з найбільш негативних суспільних явищ, яке впливає на відправлення правосуддя в Україні є системна корупція. Наступна детермінанта – це надмірне навантаження на суди, що призводить до погіршення якості судового розгляду, а також подовжує тривалість розгляду справ та винесення рішень. До інших «небезпечних» та ризикових детермінант належать нестабільність судової практики, неоднозначність нормативних приписів, яким закріплюються правові засади відправлення правосуддя, і тривалі затримки судових засідань через ненадання суддями графіку розгляду судових справ.
Надається авторське визначення принципу внутрішньої незалежності судді, яким прийнято вважати здатність суддів виконувати свої обов’язки належним чином, зокрема самостійно та неупереджено вирішувати кожну справу по суті, без впливу чи неправомірного контролю з боку голови суду, інших суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу.
|
|---|