Генетичний поліморфізм GHR-exon 3 в дітей з дефіцитом гормона росту

Результативність новітніх генетичних технологій для досягнення прогресу в діагностиці дефіциту гормона роста (ДГР) та прогнозуванні ростової відповіді на терапію рекомбінантним гормоном росту людини (рГРл) досліджена недостатньо. Як можливий предиктор ростової відповіді на замісну терапію розглянуто...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: M.L. Aryayev, L.I. Senkivska
Format: Article
Language:English
Published: Group of Companies Med Expert, LLC 2023-03-01
Series:Український журнал Перинатологія і педіатрія
Subjects:
Online Access:http://ujpp.med-expert.com.ua/article/view/277282
Description
Summary:Результативність новітніх генетичних технологій для досягнення прогресу в діагностиці дефіциту гормона роста (ДГР) та прогнозуванні ростової відповіді на терапію рекомбінантним гормоном росту людини (рГРл) досліджена недостатньо. Як можливий предиктор ростової відповіді на замісну терапію розглянуто генетичний поліморфізм GHR-exon 3, проте отримані дані суперечливі. Мета - визначити алельні варіанти гена рецептора гормона росту (GHR-exon 3) у дітей з ДГР; виявити зв’язок генетичного поліморфізму з іншими потенційними клініко-ауксологічними предикторами ростової відповіді. Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради. Когорта дітей із ДГР включала 92 дитини (69 хлопчиків і 23 дівчинки). Генотипування двох алелей GHR-exon 3 (d3 - exon 3 deletion; fl - full-length gene) виконано методом трипраймерної полімеразної ланцюгової реакції.  Після визначення генотипу GHR-exon 3 (d3/d3; d3/fl; fl/fl) генетичні дані кодовано на основі наявності або відсутності алелі d3  (d3-GHR, fl/fl-GHR відповідно). Результати. Встановлено відмінності ростового потенціалу в дітей з ДГР, пов’язані з генотипом d3-GHR, порівняно з генотипом fl/fl-GHR. У дітей без попереднього лікування генотип d3-GHR асоціюється з вищими показниками «ріст на початку (SDS)», «ріст (SDS) - цільовий ріст (SDS)» і стимулює додаткове збільшення швидкості росту на 2,2 см за перший рік терапії. Результати терапії другого року рГРл не виявили подібної закономірності ростової відповіді. Врахування генетичного поліморфізму GHR-екзон 3 підвищує чутливість і точність математичної моделі прогнозування ростової відповіді на замісну терапію в дітей з ДГР. Висновки. Генотип d3-GHR асоційований з кращою ростовою відповіддю дітей з ДГР на першому році замінної терапії, але не на другому. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
ISSN:2706-8757
2707-1375