ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ / HISTORICAL OVERVIEW OF ELECTROPHYSIOLOGICAL METHODS
Швец Валентин, Боштан София. Исторический Обзор электрофизиологических методов исследования. Трудно переоценить значение для физиологии нервов, мышц и центральной нервной системы имели электрофизиологические исследования. Впервые мысль о том, что в животном организме происходят какие-то электричес...
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Bukovinian State Medical university
2017-06-01
|
| Series: | Актуальні питання суспільних наук та історії медицини |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=YnNtdS5lZHUudWF8YXBzbmltfGd4OjY3ZmU4OTc0ZTliNDk5YmE |
| _version_ | 1818543333060902912 |
|---|---|
| author | Валентин ШВЕЦЬ Софія БОШТАН |
| author_facet | Валентин ШВЕЦЬ Софія БОШТАН |
| author_sort | Валентин ШВЕЦЬ |
| collection | DOAJ |
| description | Швец Валентин, Боштан София. Исторический Обзор электрофизиологических методов исследования.
Трудно переоценить значение для физиологии нервов, мышц и центральной нервной системы имели электрофизиологические исследования.
Впервые мысль о том, что в животном организме происходят какие-то электрические явления была высказана Л.
Гальвани в 1786 г. Основанием для нее служил эксперимент, в котором Гальвани наблюдал сокращение мышцы. Несмотря на то, что упомянутые здесь исследования, являлись основополагающими, электрофизиология как самостоятельная область исследования оформилась лишь в середине 40-х годов XIX в. благодаря классическим исследованиям Э.дю Буа-Реймона. Обладая хорошей подготовкой в области физики, Э. дю Буа-Реймон значительно усовершенствовал
электроизмерительную аппаратуру, провел весьма точные эксперименты и установил ряд закономерностей, характеризующих электрические явления в мышцах и нервах. В.Ю. Чаговець впервые в мировой науке применил теорию электролитической диссоциации Аррениуса для электрофизиологии, сформулировал ионную теорию происхождения биоэлектрических потенциалов (1903) и предложил конденсаторную теорию электрического раздражения живых тканей
(1906). Резюмируя, нужно отметить, что, несмотря на примитивную технику исследования, выдающимся ученым того времени удалось создать основы современных знаний в этой области науки.
Ключевые слова. нейрофизиология, электрофизиологические исследования, история электрофизиологии.
Швець Валентин. Боштан Софія. Історичний
огляд електрофізіологічних методів дослідження. Вперше
думка про те, що в тваринному організмі відбуваються якісь
електричні явища була висловлена Л. Гальвані в 1786 р Підставою для неї служив експеримент, в якому Гальвані спостерігав скорочення м'яза. Трактування, дане Гальвані, було спростовано А. Вольтом, який переконливо показав, що джерелом електрики був контакт двох різних металів, а не жива тканина, яка в даному випадку грає роль вологого провідника. Незважаючи на те, що згадані тут дослідження, були основними, електрофізіологія як самостійна галузь дослідження оформилася лише в середині 40-х років XIX ст. завдяки класичним дослідженням Е. дю Буа-Реймона. Володіючи хорошою підготовкою в галузі фізики, дю Буа-Реймон значно вдосконалив електровимірювальну апаратуру, провів точні експерименти і встановив ряд закономірностей, що характеризують електричні явища в м'язах і нервах.
Успіхи електрофізіології протягом всієї її історії нерозривно пов'язані з поточними досягненнями фізики і техніки та
вдосконаленнями електровимірювальної і електрореєструючої
апаратури. Будь-яке нове досягнення в цій галузі негайно
приймалося "на озброєння" електрофізіологами. Одним із прикладів може слугувати такий факт, що відноситься до раннього періоду електрофізіологічних досліджень. Коли Швейггер побудував мультиплікатор (1820), а Ампер відкрив, явище астазії магнітної стрілки (1821), флорентійський фізик Нобілі (1827), з'єднавши мультиплікатор і астатичну пару стрілок з ділянкою тулуба і лапкою жаби, виявив наявність електричного струму. Цей струм він назвав власним струмом жаби". Значну кількість фактів, які доводили справедливість відкриття Гальвані, отримав К. Маттеуччі (1837-1840), який використовував у своїх дослідах як мультиплікатор, так і живий реоскоп".
В.Ю. Чаговець уперше в світовій науці застосував теорію
електролітичної дисоціації Арреніуса для електрофізіології,
сформулював іонну теорію походження біоелектричних потенціалів (1903) і запропонував конденсаторну теорію електричного подразнення живих тканин (1906). За пропозицією В.Ю.
Чаговця завідувачем кафедри фізіології людини Київського
медичного інституту було обрано Данила Семеновича Ворон
цова (1886– 1965). З 1945 по 1956 роки Д.С.Воронцов завідував відділом загальної фізіології інституту і одночасно працював професором кафедри фізіології тварин і людини. Упродовж цих років Д.С. Воронцов віддає свою енергію і величезний досвід справі виховання молодих фізіологів та розвитку фізіологічної науки в університеті. Під його керівництвом відділ загальної фізіології став одним із провідних центрів електрофізіології не лише в Україні, але і в Радянському Союзі. Під керівництвом Д.С. Воронцова в Інституті фізіології тварин розпочинали працювати видатні фізіологи Платон Григорович Костюк (1924–2010) і Василь Іванович Скок (1932–2003). Роботи цих вчених пов'язані з першим використанням внутрішньоклітинних електродів. Упродовж 1952–1959 рр.
П.Г. Костюк провів великий цикл досліджень з вивчення про-
цесів збудження і гальмування в двонейронній
(моносинаптичній) рефлекторній дузі спинного мозку. Результати цих досліджень були узагальнені в монографії
"Двохнейронна рефлекторна дуга" (1959), яка до теперішнього
часу є класичним керівництвом не лише з фізіології спинного
мозку, але і загальної фізіології нейрона.
Резюмуючи, слід зазначити, що, незважаючи на примітив-
ну техніку дослідження, видатним вченим того часу вдалося
створити основи сучасних знань в цій області науки.
Ключові слова: нейрофізіологія, електрофізіологічні дослідження, історія електрофізіології. |
| first_indexed | 2024-12-11T22:34:00Z |
| format | Article |
| id | doaj.art-6a597b2542f245cca941ba6a312bedcc |
| institution | Directory Open Access Journal |
| issn | 2311-9896 2411-6181 |
| language | English |
| last_indexed | 2024-12-11T22:34:00Z |
| publishDate | 2017-06-01 |
| publisher | Bukovinian State Medical university |
| record_format | Article |
| series | Актуальні питання суспільних наук та історії медицини |
| spelling | doaj.art-6a597b2542f245cca941ba6a312bedcc2022-12-22T00:48:02ZengBukovinian State Medical universityАктуальні питання суспільних наук та історії медицини2311-98962411-61812017-06-012(14)14915210.24061/2411-6181.2.2017.58ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ / HISTORICAL OVERVIEW OF ELECTROPHYSIOLOGICAL METHODSВалентин ШВЕЦЬ0Софія БОШТАН1ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»Швец Валентин, Боштан София. Исторический Обзор электрофизиологических методов исследования. Трудно переоценить значение для физиологии нервов, мышц и центральной нервной системы имели электрофизиологические исследования. Впервые мысль о том, что в животном организме происходят какие-то электрические явления была высказана Л. Гальвани в 1786 г. Основанием для нее служил эксперимент, в котором Гальвани наблюдал сокращение мышцы. Несмотря на то, что упомянутые здесь исследования, являлись основополагающими, электрофизиология как самостоятельная область исследования оформилась лишь в середине 40-х годов XIX в. благодаря классическим исследованиям Э.дю Буа-Реймона. Обладая хорошей подготовкой в области физики, Э. дю Буа-Реймон значительно усовершенствовал электроизмерительную аппаратуру, провел весьма точные эксперименты и установил ряд закономерностей, характеризующих электрические явления в мышцах и нервах. В.Ю. Чаговець впервые в мировой науке применил теорию электролитической диссоциации Аррениуса для электрофизиологии, сформулировал ионную теорию происхождения биоэлектрических потенциалов (1903) и предложил конденсаторную теорию электрического раздражения живых тканей (1906). Резюмируя, нужно отметить, что, несмотря на примитивную технику исследования, выдающимся ученым того времени удалось создать основы современных знаний в этой области науки. Ключевые слова. нейрофизиология, электрофизиологические исследования, история электрофизиологии. Швець Валентин. Боштан Софія. Історичний огляд електрофізіологічних методів дослідження. Вперше думка про те, що в тваринному організмі відбуваються якісь електричні явища була висловлена Л. Гальвані в 1786 р Підставою для неї служив експеримент, в якому Гальвані спостерігав скорочення м'яза. Трактування, дане Гальвані, було спростовано А. Вольтом, який переконливо показав, що джерелом електрики був контакт двох різних металів, а не жива тканина, яка в даному випадку грає роль вологого провідника. Незважаючи на те, що згадані тут дослідження, були основними, електрофізіологія як самостійна галузь дослідження оформилася лише в середині 40-х років XIX ст. завдяки класичним дослідженням Е. дю Буа-Реймона. Володіючи хорошою підготовкою в галузі фізики, дю Буа-Реймон значно вдосконалив електровимірювальну апаратуру, провів точні експерименти і встановив ряд закономірностей, що характеризують електричні явища в м'язах і нервах. Успіхи електрофізіології протягом всієї її історії нерозривно пов'язані з поточними досягненнями фізики і техніки та вдосконаленнями електровимірювальної і електрореєструючої апаратури. Будь-яке нове досягнення в цій галузі негайно приймалося "на озброєння" електрофізіологами. Одним із прикладів може слугувати такий факт, що відноситься до раннього періоду електрофізіологічних досліджень. Коли Швейггер побудував мультиплікатор (1820), а Ампер відкрив, явище астазії магнітної стрілки (1821), флорентійський фізик Нобілі (1827), з'єднавши мультиплікатор і астатичну пару стрілок з ділянкою тулуба і лапкою жаби, виявив наявність електричного струму. Цей струм він назвав власним струмом жаби". Значну кількість фактів, які доводили справедливість відкриття Гальвані, отримав К. Маттеуччі (1837-1840), який використовував у своїх дослідах як мультиплікатор, так і живий реоскоп". В.Ю. Чаговець уперше в світовій науці застосував теорію електролітичної дисоціації Арреніуса для електрофізіології, сформулював іонну теорію походження біоелектричних потенціалів (1903) і запропонував конденсаторну теорію електричного подразнення живих тканин (1906). За пропозицією В.Ю. Чаговця завідувачем кафедри фізіології людини Київського медичного інституту було обрано Данила Семеновича Ворон цова (1886– 1965). З 1945 по 1956 роки Д.С.Воронцов завідував відділом загальної фізіології інституту і одночасно працював професором кафедри фізіології тварин і людини. Упродовж цих років Д.С. Воронцов віддає свою енергію і величезний досвід справі виховання молодих фізіологів та розвитку фізіологічної науки в університеті. Під його керівництвом відділ загальної фізіології став одним із провідних центрів електрофізіології не лише в Україні, але і в Радянському Союзі. Під керівництвом Д.С. Воронцова в Інституті фізіології тварин розпочинали працювати видатні фізіологи Платон Григорович Костюк (1924–2010) і Василь Іванович Скок (1932–2003). Роботи цих вчених пов'язані з першим використанням внутрішньоклітинних електродів. Упродовж 1952–1959 рр. П.Г. Костюк провів великий цикл досліджень з вивчення про- цесів збудження і гальмування в двонейронній (моносинаптичній) рефлекторній дузі спинного мозку. Результати цих досліджень були узагальнені в монографії "Двохнейронна рефлекторна дуга" (1959), яка до теперішнього часу є класичним керівництвом не лише з фізіології спинного мозку, але і загальної фізіології нейрона. Резюмуючи, слід зазначити, що, незважаючи на примітив- ну техніку дослідження, видатним вченим того часу вдалося створити основи сучасних знань в цій області науки. Ключові слова: нейрофізіологія, електрофізіологічні дослідження, історія електрофізіології.https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=YnNtdS5lZHUudWF8YXBzbmltfGd4OjY3ZmU4OTc0ZTliNDk5YmEнейрофизиологияэлектрофизиологические исследованияистория электрофизиологии |
| spellingShingle | Валентин ШВЕЦЬ Софія БОШТАН ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ / HISTORICAL OVERVIEW OF ELECTROPHYSIOLOGICAL METHODS Актуальні питання суспільних наук та історії медицини нейрофизиология электрофизиологические исследования история электрофизиологии |
| title | ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ / HISTORICAL OVERVIEW OF ELECTROPHYSIOLOGICAL METHODS |
| title_full | ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ / HISTORICAL OVERVIEW OF ELECTROPHYSIOLOGICAL METHODS |
| title_fullStr | ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ / HISTORICAL OVERVIEW OF ELECTROPHYSIOLOGICAL METHODS |
| title_full_unstemmed | ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ / HISTORICAL OVERVIEW OF ELECTROPHYSIOLOGICAL METHODS |
| title_short | ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ / HISTORICAL OVERVIEW OF ELECTROPHYSIOLOGICAL METHODS |
| title_sort | історичний огляд електрофізіологічних методів дослідження historical overview of electrophysiological methods |
| topic | нейрофизиология электрофизиологические исследования история электрофизиологии |
| url | https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=YnNtdS5lZHUudWF8YXBzbmltfGd4OjY3ZmU4OTc0ZTliNDk5YmE |
| work_keys_str_mv | AT valentinšvecʹ ístoričnijoglâdelektrofízíologíčnihmetodívdoslídžennâhistoricaloverviewofelectrophysiologicalmethods AT sofíâboštan ístoričnijoglâdelektrofízíologíčnihmetodívdoslídžennâhistoricaloverviewofelectrophysiologicalmethods |