| Summary: | Стаття присвячена проблемам використання спеціальних економічних знань під час розслідування кримінальних правопорушень. В умовах військового стану в Україні, коли з бюджету виділяються значні кошти на матеріально-технічне забезпечення збройних сил, відновлення інфраструктури, зруйнованої ударами країни-агресора, особливе місце в методиці розслідування посідає взаємодія зі спеціалістами в різних галузях економіки, бухгалтерського обліку, експертами-економістами та товарознавцями. Така взаємодія має місце під час безпосереднього проведення слідчим окремих процесуальних дій, підготовки і збору матеріалів для експертного дослідження або під час експертизи. Адже, на жаль, є непоодинокі факти розкрадань або нецільового використання бюджетних коштів, гуманітарної допомоги, яка надійшла із-за кордону, зібрана благодійними організаціями всередині країни. Це стосується товарів як військового, так і цивільного призначення.
Розглядається такий вид взаємодії, як взаємодія між слідчим та спеціалістом. У науковій роботі проводиться аналіз чинного кримінального процесуального законодавства України в частині призначення та проведення ревізій та інвентаризацій за ініціативою слідчого. Зазначається, що на сьогодні відсутня єдність у трактуванні норм законодавства щодо цього питання, а також єдина судова практика в частині винесення рішень щодо призначення ревізій за клопотаннями слідчих, причому це стосується як рішень судів першої інстанції, так і апеляції. Зокрема Кримінальний процесуальний кодекс України не містить прямих норм, що дозволяють слідчим ініціювати ревізії та перевірки. Водночас, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, які згідно зі ст. 1 КПК України належать до кримінального процесуального законодавства, передбачають можливість призначення ревізій та перевірок судом й містять процесуальні норми щодо таких процедур. Також у статті розглядаються процесуальні механізми призначення інвентаризації слідчим у співпраці з ревізором, адже сьогодні слідчий взагалі не має права звертатися з клопотанням до суду з цього питання. У висновках вказується на необхідність узгодження законодавства й формування єдиної судової практики.
|
|---|