| Summary: | У статті здійснюється аналіз механізму захисту порушених трудових прав працівника в період дії воєнного стану. Зокрема, визначається поняття механізму, яке охоплює систему елементів, серед яких суб’єкти захисту трудових прав, правові норми, а також форми захисту. Під захистом порушених трудових прав розуміють сукупність нормативно-правових заходів, які здійснюються з метою відновлення порушених прав, застосування організаційних і правових способів припинення і попередження порушень трудового законодавства, відновлення порушених трудових прав громадян, а також відшкодування понесеної внаслідок цього шкоди. Форма захисту порушених трудових прав пов'язується з суб'єктом, який здійснює такий захист. Військовий стан передбачає вичерпний перелік таких суб'єктів, до яких відбувається звернення зі скаргою: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, суд. В залежності від суб'єкта захисту, до якого звертається працівник, способи захисту розподіляються на юрисдикційні і неюрисдикційні. Юрисдикційний захист здійснюють державні органи, а сам захист розподіляється на загальний і спеціальний. Загальний захист здійснюється судами, а спеціальний – контролюючими органами, серед яких прокуратура, а також комісія по трудових спорах. До неюрисдикційних способів захисту належать примирно-третейські процедури, самозахист і громадський захист. Серед способів захисту визначають відновні, припиняючі, штрафні. Під юридичним механізмом також розуміється можливість здійснювати певні вчинки для захисту прав і свобод, тому також механізмом захисту трудових прав є сукупність послідовних дій, які здійснюються суб'єктом, права якого порушено. Механізм захисту передбачає кілька етапів, серед яких: усвідомлення порушеного права, обрання суб'єкта захисту, звернення до нього з заявою, вирішення питання по суті.
|
|---|