Комплексна оцінка постнатальних факторів ризику рекурентних респіраторних інфекцій у дітей дошкільного віку
Мета - визначити ступінь впливу окремих постнатальних факторів ризику на ймовірність рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) у дітей дошкільного віку. Матеріали та методи. Обстежено 314 дітей (176 хлопчиків і 138 дівчаток) віком 1-6 років, які перебували на госпітальному лікува...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2023-12-01
|
Series: | Український журнал Перинатологія і педіатрія |
Subjects: | |
Online Access: | http://ujpp.med-expert.com.ua/article/view/298693 |
Summary: | Мета - визначити ступінь впливу окремих постнатальних факторів ризику на ймовірність рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) у дітей дошкільного віку.
Матеріали та методи. Обстежено 314 дітей (176 хлопчиків і 138 дівчаток) віком 1-6 років, які перебували на госпітальному лікуванні з приводу ГРІ. У них враховано кількість епізодів ГРІ за їхній попередній рік життя, а також наявність або відсутність 19 потенційних постнатальних факторів ризику рекурентних респіраторних інфекцій (РРІ). Додатково розраховано два інтегральні показники рекурентності ГРІ, а саме інфекційний індекс (ІнІ) та індекс резистентності (ІнР). Статистичну обробку отриманих цифрових даних виконано за допомогою ліцензійної програми «IBM SPSS Statistics 28». Для розрахунку відношення шансів (ВШ) і його 95% довірчого інтервалу (ДІ) використано метод кростабуляції.
Результати. Наведено різницю між віковими підгрупами обстежених дітей дошкільного віку за кількістю епізодів ГРІ протягом їхнього попереднього року життя (Н=11,243; p=0,047). Насамперед зафіксовано частіші епізоди ГРІ серед пацієнтів віком 36-71 міс порівняно з тими, вік яких становив 12-35 міс. Між шістьма стратифікованими віковими підгрупами дітей і встановленими в них клінічними діагнозами також виявлено слабку, але вірогідну кореляцію (φс=0,183; p=0,006). Досліджені інтегральні показники рекурентного перебігу ГРІ - ІнІ і ІнР - зворотно корелюють із більшістю врахованих постнатальних факторів ризику, причому ступінь тісноти зв’язку для ІнР виявився вищим, аніж для ІнІ.
Висновки. Більшість врахованих потенційних факторів ризику РРІ, а саме 10 із 19, окремо підвищують імовірність приналежності дітей до групи з частішими епізодами ГРІ. Найбільш значущими факторами ризику РРІ є: 1) грудне вигодовування тривалістю 0-4 міс після народження (ВШ=2,868; р<0,001; 95% ДІ: 1,681-4,895), 2) старша дитина в сім'ї, яка відвідує організований дитячий колектив (ВШ=2,814; р<0,001; 95% ДІ: 1,662-4,763); 3) пасивний вплив тютюнового диму (ВШ=2,537; р<0,001; 95% ДІ: 1,509-4,267). Поширеність вивчених факторів ризику РРІ серед дітей дошкільного віку не корелює з їхньою значущістю щодо сприяння частішим епізодам ГРІ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено Локальними етичними комітетами зазначених у роботі установ. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. |
---|---|
ISSN: | 2706-8757 2707-1375 |