Розв’язання «аграрного питання» як фактор становлення селянських республік на першому етапі Аграрної революції (1902 – 1907)

Мета: проаналізувати обставини та особливості становлення селянських республік на українських землях у 1905 – 1906 рр., на основі методології «case study» з’ясувати особливості розв’язання «аграрного питання» у Сорочинській, Висунській,Рокитнянській, Сумській селянських республіках з точки зору прак...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: О. В. Компанієць
Format: Article
Language:Belarusian
Published: Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy 2021-12-01
Series:Український селянин
Subjects:
Online Access:https://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/4451
Description
Summary:Мета: проаналізувати обставини та особливості становлення селянських республік на українських землях у 1905 – 1906 рр., на основі методології «case study» з’ясувати особливості розв’язання «аграрного питання» у Сорочинській, Висунській,Рокитнянській, Сумській селянських республіках з точки зору практичного втілення основних ідеологічних засад аграризму. Висновки. У статті на методологічних засадах «case study» з’ясовано особливості вирішення аграрного питання у Сорочинській, Висунській, Рокитнянській, Сумській селянських республіках, що виникли на території українських губерній Російської імперії протягом 1905 – 1906 рр. в контексті першого етапу Селянської революції (1902 – 1907 рр.). Обґрунтовано точку зору, згідно з якою, виникнення селянських республік, формування та функціонування в них альтернативних органів влади, організація селянської самооборони, вирішення аграрного та інших актуальних для селянства питань були практичним втіленням основних ідеологічних засад аграризму. Історія появи та існування Сорочинської, Висунської, Рокитнянської та Сумської селянських республік, засвідчила, що вони майже одразу після проголошення намагалися створити, чи бодай зімітувати, власні органи влади, законодавство, держані символи та інші атрибути державності. На першому етапі (1902 – 1907 рр.) Аграрної революції такі заходи великого розвитку не набули через недовгий час існування республік та брак відповідного досвіду. Так, у Висунській республіці влада перейшла до громадського комітету; в Комратській та Рокитнянській – до волосних комітетів; в Сорочинській – до ревкому; в Сумській – до місцевих осередків Всеросійського селянського союзу. Відомо, що Сорочинська республіка, окрім власних органів влади, мала стяг у вигляді червоного полотнища із написом «Земля і воля».
ISSN:2413-8142
2788-5364