| Summary: | Питання дискримінації у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації в більшості випадків є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої соціальної правової держави.
Визнання правової рівності має глибокий гуманістичний сенс, а в практичному аспекті сприяє максимальному використанню людиною своїх здібностей, реалізації свого потенціалу як особистості.
Правова рівність трактується в міжнародних документах про права людини у двох аспектах: як рівність від народження в гідності та у правах і, як рівність перед законом та судом незалежно від будь-яких умов.
Проблеми дискримінації, що виникають в процесі реалізації прав і свобод людини і громадянина є показником рівня розвитку особи як суб’єкта права, дійсних соціальних можливостей людини в конкретній державі. Сьогодні, у процесі вирішення проблем дискримінації застосовується гендерний підхід у широкому теоретичному плані як ідеологію свободи особистості від родового гендерного тиску. У теоретико-методологічному плані гендерні дослідження в сучасній науковій практиці є окремою галуззю наукового знання, що динамічно розвивається.
В статті поставлені практичні питання безпосередньо впливають на збереження української нації, а їхні демографічні виклики вимагають негайного вирішення на державно-правовому рівні. І в їх пошуку повинні бути активно задіяні гендерні дослідження як у вигляді отриманих результатів, так і актуальної соціальної практики. Соціально активні, практико-орієнтовані гендерні дослідження про актуальні проблеми суспільного розвитку можуть стати передумовою розвитку активності держави за участі та керівництвом громадськості в напрямі пошуку відповідей на поставлені питання і зрештою – їх вирішення.
Рівність прав і свобод людини і громадянина повинна визнаватися та гарантуватися державою в обсязі загальновизнаних міжнародних стандартів. Однак, тільки цим роль держави у сфері прав і свобод людини і громадянина не повинна обмежуватися. Вона має докладати всіх можливих зусиль для гарантування, охорони й захисту та рівності прав і свобод людини і громадянина, що визначає головний напрямок гуманізації держави, основні її гуманітарні характеристики.
|
|---|