ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ЖИТА ОЗИМОГО (SECALE CEREAL L) ЗАЛЕЖНО ВІД АЗОТНИХ ПІДЖИВЛЕНЬ
Актуальність. Визначення комплексного впливу попередників, строків сівби та мінерального живлення на рівень зернової продуктивності сучасних сортів жита озимого є актуальним, оскільки дозволяє більш повною мірою розкрити біологічний потенціал рослин та суттєво підвищити врожайність жита озимого в...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
ДУ ІЗК НААН України
2022-06-01
|
| Series: | Зернові культури |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journal-grain-crops.com/arhiv/view/62f0f72c16d3a.pdf |
| Summary: | Актуальність. Визначення комплексного впливу попередників, строків сівби та мінерального
живлення на рівень зернової продуктивності сучасних сортів жита озимого є актуальним, оскільки
дозволяє більш повною мірою розкрити біологічний потенціал рослин та суттєво підвищити врожайність жита озимого в зоні Степу України. Визначення проблеми. Жито озиме є важливою і
цінною культурою. Проте останніми роками на фоні суттєвих кліматичних змін у зоні Степу досліджень по оптимізації технологічних прийомів його вирощування практично не проводилося. В
зв’язку з цим, визначення комплексного впливу попередників, строків сівби та добрив на формування
урожайності сучасних сортів жита озимого, що передбачає найповніше використання біологічного
потенціалу рослин, є актуальною проблемою в рослинництві та має як практичне, так і теоретичне
значення. Мета наших досліджень полягала у вивченні особливостей формування зернової продуктивності різних сортів жита озимого залежно від попередників, строків сівби та рівня мінерального живлення в ґрунтово-кліматичних умовах північного Степу. Матеріали і методи. Дослідження
проводили впродовж 2019–2021 рр. на базі дослідного господарства «Дніпро» Державної установи
Інститут зернових культур НААН України. Дослідження проводили в польовому чотирьохфакторному досліді. Сорти жита озимого Стоір та Пам’ять Худоєрка висівали різні у строки сівби: ранній
(5–10 вересня), оптимальний (20–25 вересня) та пізній (5–10 жовтня), по попередниках ячмінь ярий
та соняшник, на фоні різного рівня мінерального живлення. Результати. За роки наших досліджень
погодні умови ,порівняно з багаторічними середніми даними, характеризувались високою мінливістю.
У період з вересня по липень у 2018/2019 вегетаційному році (в. р.) сума опадів становила 107,7 %
середньої багаторічної норми, у 2019/2020 в. р. – 90,5 %, у 2020/2021 в. р. – 123,3 % відповідно. Однак, розподіл опадів за місяцями і періодами року був досить нерівномірним.
Формування урожаю жита озимого відбувається в результаті комплексної взаємодії елементів продуктивності. В проведених дослідженнях чітко простежувалась мінливість у формуванні
кількості продуктивних стебел на одиниці площі та маси зерна з колосу у рослин різних сортів жита озимого під впливом погодних умов, попередників, строків сівби та рівня мінерального живлення.
Так, максимальну кількість продуктивних стебел (520 шт./м2
) відмічали на посівах озимини після
ячменю ярого у варіанті, де проводилося азотне підживлення рослин сорту Стоір при сівбі 20–25
вересня. Порівняно з цим строком сівби у рослин даного сорту, що висівалися дещо раніше, а саме 5–
10 вересня, кількість продуктивних стебел знижувалась на 2,7 %, за сівби в більш пізні строки – 5–
10 жовтня – на 11,9 %. Аналогічну тенденцію спостерігали також на ділянках, де жито озиме вирощувалося після соняшника.
За результатами досліджень встановлено, що підживлення рослин азотом (N45) ранньою весною по мерзлоталому ґрунті порівняно з ділянками, де добрива не вносилися, сприяло збільшенню
приросту врожайності зерна жита озимого при вирощуванні після ячменю ярого на 0,11–1,05 т/га,
після соняшнику – на 1,15–1,43 т/га. Висновки. Встановлено, що максимальну кількість продуктивних стебел на одиниці площі (520 шт./м2
) формували рослини жита озимого сорту Стоір при сівбі
20–25 вересня після ячменю ярого у варіанті, де проводилося азотне підживлення. Найбільшу масу
зерна з колоса рослини сортів Стоір та Пам’ять Худоєрка також формували у цих варіантах досліду – 1,25 та 1,23 г відповідно. Серед сортів максимальною зерновою продуктивністю вирізнявся
сорт Стоір при проведенні його сівби в період з 20 по 25 вересня. При цьому, в середньому за роки
досліджень, найбільшу врожайність відмічали у варіантах з проведенням азотного підживлення рослин по мерзлоталому ґрунті: на посівах після ячменю ярого – 6,47 т/га, після соняшника – 5,03 т/га.
Сорт Пам’ять Худоєрка найвищий рівень врожайності також забезпечував у зазначених варіантах
досліду – 6,17 та 4,72 т/га відповідно.
|
|---|---|
| ISSN: | 2523-4544 2706-5871 |